Docsity
Docsity

Подготовься к экзаменам
Подготовься к экзаменам

Учись благодаря многочисленным ресурсам, которые есть на Docsity


Получи баллы для скачивания
Получи баллы для скачивания

Заработай баллы, помогая другим студентам, или приобретай их по тарифом Премиум


Руководства и советы
Руководства и советы

Diplom voytenko yuli, Дипломная из Административное право

ДИПЛОМНАЯ С ТУРИЗМА

Вид: Дипломная

2014/2015

Загружен 21.10.2015

olyapolischuk
olyapolischuk 🇺🇦

1 документ

Частичный предварительный просмотр текста

Скачай Diplom voytenko yuli и еще Дипломная в формате PDF Административное право только на Docsity! Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Київський професійно-педагогічний коледж імені Антона Макаренка Відділенняпідготовкиробітничихкадрів Група: 10 АТ Професія: Агент з організації туризму ПИСЬМОВА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА Тема: Організація туристичної подорожі до Миколаївської області Учениця: Войтенко Юлія Віталіївна Керівник роботи:Горобей Т.Ю. «ДОПУСТИТИ ДО ЗАХИСТУ» Завідуючий відділенням підготовки робітничих кадрів ______________/ І.В. Дячишин/ Робота захищена _________________з оцінкою_________________ (дата) Протокод ДКК _______________від ___________________________ (дата) Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Київський професійно-педагогічний коледж імені Антона Макаренка «ЗАТВЕРДЖУЮ» Заступник директора з навчально-виховної роботи __________/В.П. Кондратьєва/ ЗАВДАННЯ НА ПИСЬМОВУ КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ Учениці:Войтенко Юлії Віталіївні Професії: Агент з організації туризму Тема роботи: Організація туристичної подорожі до Миколаївської області Керівник:Горобей Т.Ю. 1 Дата видачі «____»____________ 20___р. Зміст завдання Розділ 1. Теоретична частина Природно-рекреаційніресурсиМиколаївськоїобласті та їхзадіяння в туризмі Курортнізонивідпочинку Історико-культурніресурсиМиколаївщини Розділ 2. Практична частина Літній відпочинок в м.Очаків Прикладначастина з питаньохоронипраці Забезпечення безпеки туристів при перевезенніавтомобільним транспортом Додатки: __________________________________________________________________ Термін завершення роботи: «______»_____________20__р. Керівник: Горобей Т.Ю_______________ (підпис) Розглянуто на засідання методичної комісії профільно-орієнтованих дисциплін (профіль підготовки Маркетинг», «Комерційна діяльність»). Протокол № _____ від ______________________20__р. "ДОПУСТИТИ ДО ЗАХИСТУ" Завідуючий відділенням І-шої ступені робітничих професій _____________/ І.В. Дячишин / "_____" ____________20__ р. ВІДГУК * на письмову кваліфікаційну роботу учня КППК ім. А. Макаренка Войтенко Юлії Віталіївни Професія:Агент з організації туризму Група: 10 Ат Найменування теми кваліфікаційної роботи: Організація туристичної подорожі до Миколаївської області ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ 2 Стосовно Миколаївської області, то тут туристична галузь знаходиться на стадії активного розвитку. Багата історико-культурна спадщина, зручне географічне положення, річки, піщані пляжі на узбережжі Чорного моря, м'який, теплий клімат, мінеральні води, лікувальні грязі - все це створює чудові умови для лікування та відпочинку.Чим пояснюється актуальність організації і функціонування лікувально-оздоровчого, культурно-пізнавального, спортивного, сільського та іншого виду відпочинку на Миколаївщині. Метою кваліфікаційної роботиє всебічне дослідження природно- рекреаційного потенціалу Миколаївської області. Для досягнення мети автор ставить перед собою наступні завдання: описати природно-рекреаційні ресурси та курортні зони відпочинку Миколаївщини; дослідити історико-культурну спадщину; організувати подорож як для відпочину і лікування, так і пізнання благодатного краю судноплавників і хліборобів. Теоретичне та практичне значення роботи полягає у об’єднанні і освоєнні матеріалів різних видань в одному документі та поглибленні власних знань стосовно предмету дослідження. Структураної роботи складається із вступу, п'яти розділів, висновку, списку використаної літератури та додатків. 5 РОЗДІЛ 1. Природно-рекреаційні ресурси Миколаївської області та їх задіяння в туризмі Природно-рекреаційні ресурси – це природні та природно-технічні геосистеми, тіла, явища природи, що мають комфортні властивості для організації рекреаційної діяльності протягом певного часу або на постійній основі. Вони поділяються на: кліматичні, водні, мінеральні джерела та лікувальні грязі, рельєф, печери, рослинний і тваринний світ, національні парки й заповідники, мальовничі краєвиди, унікальні природні об’єкти тощо. Рекреаційні ресурси України розподілені територіально не рівномірно. Виділяють декілька основних рекреаційних районів, в яких сконцентрована основна частина даних ресурсів. Це Карпатський і Південний райони, до складу якого входить Миколаївська обл. й про чиї природно-рекреаційні ресурси далі йтиме мова (додаток №1). Основними природними рекреаційними ресурсами області є морські піщані пляжі, протяжністю більш як 70 км, мальовничі ландшафти берегів Південного Бугу та багаточисленних водосховищ, джерела мінеральної води з затвердженими експлуатаційними запасами до 1,0 тис. м3, запаси лікувальних грязей, особливо Тілігульського та Бейкушського лиманів з геологічними запасами понад 2 млн. м3. Як рекреаційне джерело в області використовується понад 11 тис. га лісних масивів, у тому числі 4 тис. га зелених зон навкруги міст. В області нараховується понад 120 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, регіональні ландшафтні парки "Кінбурська коса" та "Гранітно-степове Побужжя", частина Чорноморського біосферного заповідника, 45 заказників, у тому числі лісовий заказник державного значення Рацинська Дача,42 пам'ятки 6 природи, серед яких - ботанічне урочище Степок державного значення, біля 19 парків тощо. Миколаївський зоопарк є один з найкрасивіших в Україні. Сприятливі природнокліматичні умови, піщані пляжі на узбережжі Чорного моря, мінеральні води та лікувальні грязі області створюють чудові умови для лікування та відпочинку,а також сприяють подальшому розвитку санаторно-курортної галузі. Заклади відпочинку розташовані головним чином у курортних зонах Коблева, Очакова і Миколаєва. 1. Кліматичні ресурси Клімат помірно континентальний з м’якою малосніжною зимою і жарким посушливим літом. Пересічна температура січня становить -4°С (із висотою снігового покриву в 9–11 см, при чому сніг вкриває землю у середині грудня і тане на початку березня), липня – +27°С. Період з температурою понад +10°С становить 180–185 днів, а тривалість без морозного періоду (не нижче 6єС) коливається від 200–210 днів. Річна кількість опадів – від 300–330 мм на південь до 450 мм на півночі. Середня кількість днів з опадами становить 5–9 на місяць. Максимум випадає влітку, переважно у вигляді злив. З несприятливих кліматичних явищ на території області спостерігаються суховії (у теплий період року – 15–20 днів), пилові бурі (від 5 на заході до 9 днів на сході), посухи (вересень-жовтень), град (4 дні). Північна частина Миколаївської обл. належить до посушливої, дуже теплої, південна – до дуже посушливої, помірно жаркої з м’якою зимою. Море у купальний сезон (червень-серпень) прогрівається біля берега до +24°С. Діє 6 метеостанцій (Первомайськ, Вознесенськ, Баштанка, Миколаїв, Березанка, Очаків). Кліматичні умови, що склалися на території області, можуть використовуватися як у оздоровчих цілях (лікування органів дихання, загальне оздоровлення організму тощо), так і для задоволення рекреаційних потреб населення. Кліматичні курорти Чорноморського узбережжя Миколаївської області: Коблево-розташоване на межі з Одеською областю. Коблево - самий відомий та розвинутий курорт на Чорноморському узбережжі Миколаївської області. Клімат Коблево повністю ідентичний клімату Болгарії. Одна з його 7 Біля села Калинівка знаходиться база для польотів на дельтаплані та пароплані. Також лиман пристосований для картингу, а його схили – прогулянки на гірському велосипеді. Дніпровсько-Бузький лиман– прісноводний лиман, який з південної частини омивається Чорним морем. Він складається з витягнутого в субширотному напрямку Дніпровського лиману (довжина 55 км, ширина до 17 км), а також вузького (завширшки від 5 до 11 км) та колінчастого Бузького лиману, витягнутого в субмеридіальному напрямку, довжиною 47 км. Середня глибина становить 6–7 м, найбільша – 12 м. З Чорним морем лиман з'єднується протокою завширшки 3,6 км (між Очаковським мисом та Кінбурською косою). Південне узбережжя низьке, піщане, а північне має високі обриви (до 20–35 м), складені з глинисто-піщаних порід, на окремих ділянках зустрічаються піщано- мушлеві коси. Дно біля кос піщане, на глибині вкрито суглинисто-піщаними мулами.Дніпровсько-Бузький лиман має важливе рекреаційне значення, адже тут дуже сприятливі умови для цього. Також не можна не згадати про рекреаційні властивості Чорного моря, що омиває Миколаївську обл. з півдня. До Чорного моря потрапляє вода лиманів та мілководних заток, які мають значну кількість солей натрію, калію, магнію. Також присутні поклади лікувальних грязей. Щодо рекреації, то корисні кліматичні умови, наявність піщаних пляжів, краєвид Миколаївських берегів, а також згадувані лікувальні грязі є причиною того, що протягом літнього сезону сюди навідуються близько 4 млн. ос., що дуже сприятливо для розвитку туристичної інфраструктури в даному регіоні. Водні ресурси на території області дають можливість для розвитку оздоровчого туризму (лікування органів шлунково-кишкового тракту, захворювань шкіри, опорно-рухового апарату), спортивних видів туризму (яхтинг, водні лижі, дайвінг, рафтинг), задоволення потреб населення у відпочинку (організація круїзів). 1.3 Лісові ресурси Лісистість території Миколаївщини складає 3,9%, в цілому по державі цей показник дорівнює 15,6%. Ліси області відносяться до I групи і виконують 10 переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та рекреаційні функції. Лісові ресурси - живильне джерело, яке здатне відновлювати сили та здоров'я, для цих цілей використовується понад 11 тис. га лісових масивів, в тому числі 4 тис. га зелених зон навколо міст.В породному складі переважають твердолистяні (68,2%) і хвойні породи (33%). Для вікової структури характерне переважання молодняків і середньовікових насаджень, стиглі та перестояні площі складають всього 1,8%. На схилах у верхів’ях річкових долин і балках зростають байрачні ліси, в яких переважають дуб, клени татарський і гостролистий, в’яз, липа, груша, яблуня, в чагарниковому ярусі – бересклет, крушина, терен, глід, шипшина. Трапляються заплавні ліси. Особливо цінними для відпочинку та рекреації є лісові масиви та урочища природно-заповідного фонду, які виконують оздоровчі функції. Хоча по площі зайнятої лісами область посідає лише передостаннє місце в Україні, на Миколаївщині нараховується 14 значних лісових масивів, переважно дібров. 1.4Рельєф та ландшафтні ресурси Більша частина Миколаївської області лежить у межах Причорноморської низовини. На півночі простягаються Подільська височина (правобережжя Південного Бугу) та Придніпровська височина (лівобережжя Південного Бугу). Глибоко в суходіл вдаються Дніпровсько-Бузький, Березанський, Тилігульський та Аджигольськийлимани. До території області належать острів Березань і Кінбурнська коса.Поверхня області являє собою рівнину, нахилену в південному напрямку. Південна частина регіону має більш рівний рельєф. Тут на широких вододілах зустрічаються лише неглибокі замкнені низини (поди), що заповнюються навесні талими водами. Менша, північна частина області зайнята відрогами Придніпровської височини, сильно розрізана ярами, балками і долинами річок. Область розташована в межах двох фізико-географічних зон лісостепової (Кривоозерська і західна половина Первомайського району) і степової (решта території). Ландшафти представлені заплавними комплексами (заплавні ліси й луки), ділянками піщаного степу, петрофітними (вапняковими) степами, прибережно-водними комплексами, наскельними дібровами, кам'янистими степами тощо. В межах лісостепу природний рослинний покрив утворює 11 ковилово-лучний степ, по балках - байрачні діброви, по відслоненнях вапняку й граніту - кам'янисті степи. Луки розвинені мало, болота майже зовсім відсутні. Ґрунти: на півночі - чорноземи звичайні; на півдні - чорноземи південні, каштанові та темно-каштанові. Загальна лісистість області - 3,9%. По районах вона досить неоднорідна й коливається від 2% у Березанському районі до 6,3% у Вознесенському. Всі ліси віднесені до лісів першої групи. Ліси виконують захисні, серед яких протиерозійні, водоохоронні та санітарно-гігієнічні функції. На схилах в верхів'ях річкових долин і балках зростають байрачні ліси, в яких переважають дуб, клени татарський і гостролистий, в'яз, липа, груша, яблуня, в чагарниковому ярусі - бересклет, крушина, терен, глід, шипшина. Трапляються заплавні ліси. 1.5 Бальнеологічні ресурси Грязьові ресурси Миколаївської області, на відміну від сусідніх Одеської і Херсонської областей, обмежені. Вони складаються із родовищ мулових лікувальних грязівБейкушської затоки Березанського лиману - 10910 тис.м3 і Тилігульського лиману - 11276 тис.м3, який наполовину (вздовж) належить сусідній Одеській області. Родовище мулових лікувальних грязей на оз.Солонець - Тузли - 237 тис.м3, не використовується. Проведений Українським НІЇ курортології та фізіотерапії аналіз грязей о. Тузли показав, що вони володіють сильними лікувальними властивостями. Бейкушське родовище має великі запаси кондиційної лікувальної грязі - 349410м3, такої кількості достатньо для перспективного використання грязей можливим комплексом санаторно-курортних закладів в Очаківському курортному районі. Зараз на Очаківському узбережжі розташовано понад 40 здравниць загальною місткістю до 10 тис. місць, де щорічно оздоровлюється близько 100 тис.осіб. Тилігульський лиман, багатий на рибу, відомий пташиним царством і цілющими грязями. Тилигульський лиман з піщаними косами і степовими ділянками площею 8195,4 га був узятий під охорону в 1995 році. Рішенням обласної ради тут утворений регіональний ландшафтний парк «Тилігульський».У курортно-медичних зонах Очаківська і Кінбурська маються запаси лікувальних брудів - солоні намулові сульфідні бруди материкового 12 Актовський каньйон (Малий Крим)- справжня перлина Вознесенщини. Це унікальний природний комплекс лісової і водної екосистеми у поєднанні з комплексом скель і гранітних валунів, розташований на одній з найстаріших ділянок суші Євразії. Ця місцевість не занурювалася в морські глибини впродовж 60 мільйонів років. Річка Мертвоводстворила своєю течією унікальний каньйон. "Тилігульский" - регіональний ландшафтний парк на східному узбережжі Тилігульского лиману відокремленого від моря 4-х кілометровою піщаною косою. Площа 8195,4. Берег лиману, що має піщані пляжі, своєрідна степова природа, лікувальні грязі і солоні рапниє води, величезні виноградники знаменитого виноробного заводу «Коблево» роблять ландшафтний парк унікальним і привабливим для відвідування.Березанський район. Природно-заповідного фонд в Очаківському районі: "Волижин ліс" - ділянка біосферного Чорноморського заповідника. Площа - 2741 га. Переважно ділянки піщаних арен, де в зниженнях ростуть невеликі залишки лісів. Місця гніздування й зимівлі багатьох видів птахів, зокрема лебедя-шипуна, орлана- білохвоста. Природно-заповідний фонд Снігурівського району представлений ботанічними парками "Кримки", "Єлізаветівки", "Лощини", "Афанасіївки" та "Івано-Кепино". Найбільшими серед них є "Кримки" площею 7,0 га , "Єлізаветівка" - 10,0 га та "Лощина" - 15,0 га. Казанківський район багатий на природно-заповідні місця, серед яких особливе місце замають ботанічний пам'ятник природи місцевого значення "Рубанівський ставок", який з "Володимирівська дача. Степок" (с. Володимирівка) - один з найкрупніших південних масивів лісу в Миколаївській області. Площа заказника - біля 1300 га. В Казанківському районі діють ще такі природні об'єкти як: ландшафтно- ботанічний заказник місцевого значення "Водоспад" (с. Великофедорівка), ботанічний заказник місцевого значення "Скобелівська балка" (с. Скобелеві), пам'ятник природи місцевого значення "Каширівка" (с. Каширівка), ботанічний заказник місцевого значення "Мар'яновський" (с. Марянівка), ландшафтно- ботанічний заказник "Попова дача" (смт Казанка). 15 На території Новобузького району розташований регіональний ландшафтний парк "Приінгулля" (3152,7 га) створений 17 грудня 2002 р. В межах РЛП знаходяться два заказники: гідрологічний "Софіївське водосховище" та ботанічний "Пелагіївський" . В смтАрбузинці помітне місце займає історичний ландшафт центру Буго- Гардiвської паланки Вiйська Запорозького, який визначається природно- геологiчними утвореннями магматичного та осадового походження рiзнихгеологiчнихперiодiв. Історичний ландшафтний центр розташований в каньйоні рiчкиПiвденний Буг на дiлянцiвiд поромної переправи до гирла рiчки Сухий Ташлик. На території району знаходиться 1960 га земель природоохоронного призначення, які входять до складу регіонального ландшафтного парку "Гранітно-степове Побужжя". Краєзнавчий маршрут за межами міста Вознесенська: Трикратський ліс - справжнє багатство посушливих південних степів у поєднанні із сторічними дубами. Він складається з двох урочищ: "Васильова пасіка" і "Лабіринт", цей ліс був насаджений в 70-х роках ХІХ століть графом В.П. Скаржинським. Засаджена лісом територія перетиналася рукавами річки з різними відкидними і підвісними містками з одного берега річки на іншій, тому урочище і назвали "Лабіринт". Зараз урочище займає площу 247 гектар. Найбільша цінність урочища - старі могутні 120-200 літні дуби, їх тут більше 350. Значну особливість має "Миронів сад" - це єдине місце в Миколаївській області, де знаходяться колонії сірих чапель. Мостівський парк - пам`ятник садово - паркового мистецтва, заснований в XIX в. у с. Мостове Доманівського району. РОЗДІЛ 2. Курортні зони відпочинку 16 Вихід до Чорного моря і його лиманів забезпечує Миколаївській області високий рівень розвитку рекреації. Основні рекреаційні зони Миколаївщини знаходяться в південній частини області, на узбережжі Чорного моря та лиманів. Тут морські пляжі тягнуться на сімдесят кілометрів, а мальовничі береги Південного Бугу і водосховищ притягають відпочивальників. Також в області є немало джерел мінеральної води, лісових масивів, а в Тилигульському і Бейкушанському лиманах зосереджені величезні запаси лікувальної грязі.Велика частина установ відпочинку розташовується на чорноморському узбережжі і на берегах лиманів - в Коблево, Очакові, Миколаєві. Тут налічується близько 250 пансіонатів і санаторіїв, більше 120 об'єктів природно- заповідного фонду, 19 регіональних ландшафтних парків. До курортних зонна території Миколаївської області відносяться: Миколаїв, Очаків, Коблеве,Кінбурнська коса, с.Лугове, с.Рибаківка, с.Вікторівка, с.Морське, с.Василівка, с.Покровка, с.Покровське, с.Чорноморка. 2.1 Миколаїв Миколаїв можна назвати незвичайним містом, яке знаходиться на півдні України. Річ у тому, що воно є суднобудівельним військовим населеним пунктом, великою верф'ю з великою кількістю портів, і при цьому Миколаїв завжди був включений в історичні події країн, яким ця земля належала. На цій території пройшло немало воєн, а кожен далекий предок сучасного жителя Миколаєва залишив тут свій слід.Миколаїв – був одним з двох міст у світі, де будувалися важкі авіанесучі кораблі. Сучасне місто приваблює мандрівників не лише красивими природними пейзажами, безліччю пам'яток природи і культури, але і чистими просторими пляжами Південного Бугу і Інгулу. Миколаїв пропонує всім бажаючим провести відмінно відпустку і зануритися в атмосферу портового міста. Місто знаходиться на півдні України, в яке можна дістатися різними видами транспорту. Залізничним транспортом - прямими поїздами з Києва, Москви, Мінська. Авіатранспортом можливі перельоти з тих же міст. Миколаїв має багато дивовижних пам`яток, які перетворять відпочинок у Миколаєві в приємне проведення часу. У центральній частині Миколаєва 17 для дітей, так і для дорослих. Також на території аквапарку постійно діє кафе швидкого харчування і кафе для дітей. Ще однією знаменитістю селища є однойменний виноробний завод, який був заснований в 1982 році. Керівництво заводу гостинно відкриває свої двері перед туристами, вони мають можливість побачити процес виготовлення вин своїми очима, а також взяти участь в дегустації та пройти короткий курс культури споживання вина. Відпочинок у Коблево це прекрасне поєднання ціни та якості. Якщо ви надаєте перевагу відпочинку в приватному секторі, то тут є можливість готувати самостійно, що значно економить ваші витрати на харчування. А придбати свіжі продукти не складе ніяких труднощів, у селищі багато різноманітних магазинів, ринок. ВКоблево кожен зможе знайти собі розвагу до смаку: гойдалки-каруселі, більярд, дискотеки, кафе, бари. А туристам, які віддають перевагу активному відпочинку, є велика різноманітність екскурсій, також є можливість відвідати розкопки давньогрецької Ольвії.Відпочити в Коблево можна протягом цілого року. Влітку в Коблево чудово поєднуються море, сонце, аромати степових трав і принади свіжості соснового бору. Тут досить розвинена інфраструктура на усьому узбережжі.Відпочиваючи в Коблево взимку, є можливість значно скоротити розтрати. 2.4 с. Рибаківка Рибаківка - селище і курорт, розташований в екологічно чистому районі на березі Чорного моря в Миколаївській області між курортом Коблево і містом Очаків. Навколо селища немає промислових підприємств, а сам він притулився в тихій, ласкавою бухті з піщаними пляжами і пологим піщаним дном. Селище Рибаківка розкинувся на пагорбі. За Рибаківка тягнеться смуга соснового лісу, який відділяє село від моря. У цій лісосмузі і розташовуються бази відпочинку, пансіонати та дитячі табори Рибаківка. З берега можна милуватися мальовничим видом на легендарний острів Березань - колишній острів Борисфен або казковий острів Буян. У цьому регіоні люди жили ще з давніх часів. В околицях Рибаківка знайдений клад бронзових сокир кіммерійців - пам'ятник зрубної культури. На початку 18 століття населений пункт називався Гасан-Кале. Поблизу селища 20 знаходиться солоне озеро Тузли, що володіє лікувальними грязями, які привертають до себе відпочиваючих. Раніше на озері добували сіль, тепер тут можна бачити велику кількість курортників, які беруть грязелікувальні процедури. Українським НДІ курортології і фізіотерапії був проведений аналіз грязей озера Тузли, який показав, що вони володіють сильними лікувальними властивостями. Грязелікування ще належить розвивати на курорті в повній мірі. Поєднання морського, лісового та степового, настояного на травах повітря, створюють унікальний мікроклімат курорту, ефективний для оздоровлення та лікування дихальної та серцево-судинної систем організму. Бази відпочинку, пансіонати та дитячі табори в Рибаківці постійно реконструюються, йде будівництво нових об'єктів.Приємний відпочинок на курорті забезпечить розвинена інфраструктура, куди входять магазини, кафе, ресторани на березі моря, бари, дискотеки, кінотеатр, луна-парк, водні атракціони на пляжі, ігрові зали, відділення банків. Ринок в достатку представляє фрукти, овочі та інші дари природи півдня України. Кімнати для відпочинку можна зняти і в приватному секторі. Різноманіття місць відпочинку дозволяє курортникам вибрати підходящий для себе варіант. Бухта з пологим піщаним дном і відсутність великих хвиль приваблює на курорт, як відпочиваючих, так і любителів віндсерфінгу і кайтсерфінга (рух по воді за вітрилом-змієм). У літній період тут навіть проводяться змагання з цих видів спорту. В Рибаківці є своя школа кайтсерфінга.У центрі курортної зони багатолюдно, тут багато можливостей повеселитися і розважитися. 2.5 Кінбурнська коса Кінбурн - чорноморський курорт на самому кордоні Миколаївської області .Унікальнатериторія, що не маєаналогіввУкраїні. Кінбурнська коса - це піщана коса, розташована в Очаківському районі Миколаївської області (додаток №2). Вона займає північно-західну частину Кінбурнського півострова, який з півночі омивається водами Дніпро-Бузького лиману, із заходу - Чорним морем, з півдня - Ягорлицькою затокою. Завдяки такому унікальному розташуванню коса з одного боку омивається солоною морською водою, а з іншого - прісними водами Дніпра, що створює свій неповторний мікроклімат. На півдні Україна Кінбурнської косою зазвичай 21 називають весь Кінбурнській півострів. Довжина коси - 40 км, ширина - 8-10 км.Загальна протяжність берегової лінії дорівнює 71 км. На косі знаходяться три села: Василівка, Покровка і Покровські хутори. У 1992 р. тут був створений регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса», площа якого становить 17 890,2 га. Він входить до складу Чорноморського біосферного заповідника. Татарська назва коси кил-Бурун означає «Гострий ніс». У стародавню епоху ця місцевість називалася Гілея - «Земля під густим лісом» або «Лісиста земля». Її добре знали ольвіоліти, що жили в 7-6 століттях до нашої ери, і вважали цю землю священною, житлом богів. Скіфи також почитали дані місця, створивши тут ритуальний центр для поклоніння богам і зберігаючи тут своє золото. У 15 в. на краю коси навпроти Очакова турки побудували фортецю Кінбурн, біля якої в 1787 р. А. В. Суворов розбив великий десант турків. Потім в 1855 р. в ході Кримської війни фортеця була сильно пошкоджена вогнем британсько- французького флоту. Згодом її розібрали, і з її матеріалів насипали штучний острів Батарейний (Травневий) з блок-фортом, щоб контролювати вхід суден в Дніпро-Бузький лиман. Кінбурнська коса покрита буйною рослинністю, сосновим і дубовим лісом. Лісові масиви - це залишки ще геродотівськоїГілеї - реліктовий ліс, вони чергуються з ділянками цілинного степу. Східна частина коси подекуди заболочена. На Кінбурні є близько 150 мілководних озер. Деякі з них володіють цілющими грязями. Є також кілька соледобувних озер, на які колись приїжджали чумаки за сіллю. В акваторії вод Кінбурна існує величезна популяція мідій, біля берегів - багаті рибальські угіддя. Солоні та прісні озера на косі - це місця гніздування білої чаплі, журавлів і багатьох інших видів птахів. Тут зростає понад 500 видів рослин, в тому числі, реліктових та рідкісних видів, занесених до Червоної книги. Багато лікарських рослин, а в сосновому лісі - білих грибів. На озерах та затоках Кінбурна збираються близько півмільйона водоплавних птахів. Тільки тут, на косі, є поле рідкісних диких орхідей. На території заповідника мешкає близько 60 видів тварин, занесених до Червоної книги, 15 видів тварин є ендемічними для даного регіону.Активно розвивається "зелений" туризм. 22 складу ІКТР входять пам'ятки історії, архітектури, мистецтва, етнографічні пам'ятки і пам'ятки народної творчості. Перші поселення на цій території з’явилися по берегах Південного Бугу та Інгулу наприкінці пізнього палеоліту (близько 20 тис. років тому). У VII-I століттях до нашої ери. причорноморські степи населяли іраноязичні племена скіфів, що прийшли зі сходу. На Миколаївщині збереглися нечисленні православні та католицькі культові споруди XVIII—XX ст. Громадська архітектура краю — це адміністративні й житлові будинки, споруди навчальних закладів та досить багато монументів двох останніх віків. Із часів заселення Північного Причорномор’я греками в VI ст. до н. е. походять залишки одного з найбільших на півдні країни рабовласницьких міст-держав — Ольвії. 3.1 Історичні пам'ятки В комплексі рекреаційних ресурсів особливе місце займають розміщені в містах та селах історичні ресурси, адже вони знайомлять нас з багатьма сторінками давніх часів заснування, будівництва, розвитку и життєдіяльності Миколаївщини. В області зареєстровано понад 5000 пам'яток історії, культури та архітектури, 400 меморіальних дошок, пам'ятники Т.Г.Шевченку, О.С.Пушкіну в Миколаєві, О.В.Суворову і Р.Г. Судковському в Очакові, будинок обсерваторії в Миколаєві тощо. Є майже 1000 пам'ятків бойових дій в роки громадянської та вітчизняної війни. В обласному центрі- це будинок штабу Чорноморськогофлоту 1794р., Офіцерське зібрання 1820р., астрономічна обсерваторія 1827р.- пам'ятка архітектури національного значення, одна з найстаріших обсерваторій південно-східної Європи., Свято-Миколаївська церква 1817р., католицький костел 1896р., синагога 1822р., караїмська кенаса 1841р., старий цвинтар XVIII-XX ст.., водогінна вежа XIX ст. та інші. 3.2 Археологічні пам'ятки Древньогрецьке місто Ольвія-знаходяться на березі Дніпро-Бузького лиману на околиці села Парутине в 33 км від Очакова, з 1924 р. тут заснований археологічний заповідник(додаток №3). Ольвія означає « щаслива» .Місто існувало з VI століття д.н.е. і займало площу понад 50 га з чисельністю населення більше 15 тис. чоловік. Ольвія була описана давньогрецьким 25 істориком Геродотом, який відвідав її у 450 р. д.н.е.. На той час Ольвія була багатим, добре захищеним потужними стінами містом, вела свою зовнішню політику, карбувала свої мідні, срібні та золоті монети. Основу господарства Ольвії складали землеробство, скотарство, рибальство, виноградарство. Тут розвивалися ремесла – металообробне, гончарне, деревообробне, каменярське тощо. В обмін на ремісничі вироби і товари, що імпортувалися з інших давньогрецьких центрів, ольвійські купці одержували від сусідніх племен (скіфів, сарматів) зерно, худобу, вовну, а також рабів, яких продавали на ринках метрополії.Ольвія була рабовласницькою республікою. Вигідно розташована, вона розросталася, торгувала, багатіла. Але це притягало і ворогів: не раз над Ольвією згущалися хмари – фортечні стіни обступали войовничі племена. У IV ст. д.н.е Ольвія разом зі скіфами відбила напад військ Олександра Македонського, тут знаходився палац скіфського царя Скіла, а в II столітті н.е. деякий час була під владою скіфів, швидше за все внаслідок злиття і об'єднання проти спільних ворогів. Загинула колонія в часи навали гунів у IV столітті н.е.. Руїни Ольвії вітчизняні вчені відкрили наприкінці XVIII століття, коли ці землі в результаті російсько-турецьких військових кампаній відійшли до Росії. На сьогоднішній день розкопані руїни укріплень, міські квартали, храми, майстерні та некрополь. Систематичні розкопки тут ведуться з початку XX століття,тривають і у наш час. Матеріали з розкопок Ольвії зберігаються в Ермітажу, багатьох музеях України, Росії, Західної Європи й Америки. На околиці села Парутине знаходиться музей з експонатами розкопок Ольвії. Землі Миколаївській обл. багаті на древні знахідки іще більш древнє поселення Дикий Сад знаходиться у самому Миколаєві. Стародавнє городище Дикий Сад, кімерійське місто виявлене археологом Ф.Т. Камінським у 1927 р. на лівому березі гирла Інгульця. Назва місцевості Дикий сад чисто народна і походить від колишнього тут саду диких плодових дерев, посадженого адміралом Грейгом за йогоперебуття губернатором Миколаїва. Розкопане городище датується орієнтовно XIII-IX століттям д.н.е. і являло укріплене поселення з зачатками державності та площею більше 3 га. В даний час для доступу археологів відкритий 1га, решта території забудована за рішенням міської влади. Влітку 2008 р. при розкопках 26 був знайдений скарб із 12 бронзових топорців ловко збережених з періоду X століття до н.е. - неоцінена знахідка, що підтверджує наявність великого поселення ремісників. Зроблені відкриття дозволяють припустити що Дикий Сад міг бути центром, торговою столицею земель від Дунаю до Дніпра і від Чорного моря до сучасних Черкас. У наслідку опитування населення Дикий Сад входив у топ-100 Семи Чудес України. Поселення Дикий Сад набагато давніше ніж Ольвія. Городище Дикий Сад є єдиною, що збереглась в Україні, археологічною пам'яткою - залишками чорноморського міста-порту часів легендарної Трої та самої Троянської війни. Березань- острів у Чорному морі (додаток №4). Адміністративно входить до Очаківського району Миколаївської області. Довжина острова - біля кілометру, ширина - півкілометру, висота північної частини 3-6 метрів, південної - 21 метр.Березань - складова частина історико-археологічного заповідника Національної Академії наук України "Ольвія". В античні часи сучасний острів був півостровом. З кінця VII століття до н.е. на цьому місті існувало давньогрецьке поселення Борисфен (Борисфенида), засноване вихідцями з Мілету. У північно-східній частині острова наприкінці минулого століття археологи відкрили найдавніше на території колишнього СРСР поселення греків, засноване у VII столітті нашої ери, - місто Борисфенитів, подібне Ольвії та іншим давньогрецьким містам, що з'явилися у Північному Причорномор'ї значно пізніше (у V-VI ст. н.е.). Острів Березань оголошено археологічним заповідником. Березань також називають островом лейтенанта Шмідта. 6 березня 1906 року тут за вироком царського суду було розстріляно командуючого революційною ескадрою Чорноморського флоту, що повстав, лейтенанта Петра Петровича Шмідта і керівників повстання на крейсері "Очаків". У 1968 році лейтенанту встановлено на острові пам’ятник. За версією багатьох дослідників, саме острів Березань О.С. Пушкін згадував у "Казці про царя Салтана" і назвав його островом Буяном. 27 Вітчизняної війни. Його наплавна частина складалася з ялинових колод, по яких були укладені прогони й настил. До берегів примикали дерев'яні палі естакади.У роки війни міст був зруйнований. Відновили його в колишньому вигляді і на тому ж місці, з обмеженням вантажопідйомності – всього 5 тонн, і з одностороннім рухом.Міст побудований на так званій Варварівській мілині. Він поєднує Варварівку і решту Миколаєва. Тому виявилося достатнім перекрити мостом завдовжки 750 метрів лише найглибшу частину річки, а її мілководну частину – земляним насипом.Рух мостом було відкрито 18 липня 1964 року, а 27 серпня його було здано Державній комісії. Станом на 1964 рік це був найбільший автодорожній міст в СРСР. Варварівськійміст став єдиним в країні, розведення якого виконувалось горизонтально з поворотом на 90° на центральній опорі. Інгульський міст - перший міст через Інгул збудовано у 1792—95 роки як наплавний, прокладений на понтонах.Новий Інгульський міст побудовано протягом 1974 – 1980 років. Це розвідний міст через річку Інгул, призначений для пропуску суден з суднобудівного заводу імені 61 комунара. Довжина мосту 422 метри, ширина – 18,5 метра (чотири автодорожні смуги, два тротуари завширшки 2,25 метра). Розвідна частина – 76,25 метра. Розвідний прогін забезпечив проходження габариту завдовжки 55 метрів, заввишки 60 метрів. Унікальність Інгульського мосту – це найбільша у Європі підйомна частина. Як ви вже знаєте, міст розвідний, а це вимагає постійної уваги. У порядку повинні знаходитись усі механізми, що «піднімають» частину мосту, щоб дати можливість пройти крупним суднам. Тому найголовніше для мосту – міцні і надійні опори, які його «тримають».Мабуть, чи не кожен мешканець Миколаєва знає понтонний пішохідний міст через річку Інгул. Ним щоденно користується не одна тисяча людей. Збудований близько 40 років тому, міст продовжує функціювати. Водолікувальниця Кенігсберга(додаток №8).Більше 100 років тому, на початку ХХ століття, Миколаїв прикрасився величною будівлею, що стала своєрідним пам’ятником людині, що задумала його для шляхетної мети – полегшення страждань та зціленню від багатьох хвороб. Його ім’я – Михайло Григорович Кенігсберг. Лікар-невропатолог, один з розпорядників санаторію 30 «Сухий фонтан», дійний член спілки миколаївських лікарів. Водолікувальниця Кенігсберга була побудована за проектом одеського інженера І.Рейхенберга під керівництвом миколаївського міського архітектора Е.Штукенберга. Протягом вже майже 100 років існування Миколаївської лакувальниці змінювалась її назва, проте для жителів міста вона завжди залишається водолікувальницею Кенігсберга. Майстерно використанні форми східного будівництва Єгипту, Магрібу та середньовічної Іспанії дозволяють віднести монументальну двоповерхову будівлю до видатних пам’яток архітектури рубежу ХІХ-ХХ ст. Відвідувачів вражає витонченість внутрішнього вбрання та технічні вдосконалення для водолікування на початку 19ст. Астрономічна обсерваторія - одна з найстаріших обсерваторій Північного Причорномор'я, будинок побудований в 1821 р. Є кандидатом на включення до переліку ЮНЕСКО. Має свій меридіан в астрономічних атласах. Обсерваторія була заснована Олексієм СамуїловичГрейгом в 1821 р. як морська. Вона забезпечувала Чорноморський флот морехідними картами. Тут штурманів навчали астрономічним методам орієнтування, виконували настройку навігаційних приладів. Побудована обсерваторія за проектом Головного архітектора Чорноморського адміралтейства Федора Івановича Вунша. У єдиний історико-архітектурний астрономічний ансамбль входить територія обсерваторії площею 7,1 га, головна будівля обсерваторії як пам'ятник архітектури, старі і сучасні астрономічні павільйони, споруди наукового і господарського призначення, парковий ландшафт і чавунне лите огорожу. Будинок управління заводу ім. 61 комунару - цей будинок стоїть наприкінці вул. Адміральської (додаток №9). Головні ворота і кам’яна стіна, яка оточує завод, споруджені в 1842 р. архітектором Карлом Акройдом за наказом головного командира Чорноморського флоту і портів, воєнного губернатора Миколаєва і Севастополя М.П. Лазарева. Після завершення реконструкції воріт в 1978 році вони знову набули первісного вигляду. На них відновлено барельєфи міфологічних крилатих коней з риб’ячими хвостами. Подібні ворота єдині в Україні.Адміністративний будинок заводу збудований у 1951 році в стилі російського класицизму, характерного для будівель, що оточували підприємства 31 на вулиці Адміральській. Шпиль будинку увінчує кораблик, в якому закладене послання у 2017 рік. Адміралтейство,включаючи Старофлотські казарми, верф, стіни і ворота, чоловічу гімназію, замикає Садову вулицю і є композиційним центром широкої площі.Поряд з ним височіє пам'ятник князеві Потьомкіну. Старий цвинтар - кін.18 - поч.20 ст. Родові склепи й пам`ятники багатьох відомих суспільних і державних діячів. Могила М. Аркаса. Пам’ятник С.Й. Макарову. Миколаївці пам’ятають і шанують свого героїчного земляка адмірала Макарова. Перший пам’ятник йому в місті був споруджений в 1955 р. на міському бульварі. Автор – скульптор О.А. Здиховський. А в 1976 році біля одного із входів до Флотського бульвару встановлений новий пам’ятник. Його автори – скульптори А.А. Коптєв і архітектор А.Л. Сапєлкін. Пам’ятник матросу Шевченку.26 серпня 1874 р. в Миколаєві був урочисто відкритий пам’ятник матросу Гнату Шевченку. Це був перший у дореволюційній Росії пам'ятник нижньому чину.У ніч з 19 на 20 січня 1855 р. Г. Шевченко закрив своїм тілом лейтенанта Бірюльова і загинув від ворожої кулі. Після оприлюднення наказу головнокомандувача російськими військами Меншикова про подвиг Г. Шевченка з усіх кінців Росії почали надходити грошові внески на спорудження пам’ятника героєві-матросу. Пам’ятник О.С. Пушкіну.Пам’ятник поету знаходиться на початку вул. Пушкінської біля Інгульського мосту. Поет на пам’ятнику зображений сидячим на камені у хвилини спокою. Відкинувшись із легко закинутою назад головою, він немовби прислухається до самого себе, і, може, в ту саму мить в його уяві народжуються нові рядки поезій. Пушкін повернутий обличчям до ріки, його погляд спрямований на тих, хто входить і в’їжджає до міста.Фігура поета відлита з бронзи і встановлена на гранітному камені.Відкритий пам’ятник у 1987 році. Пам’ятник М.Л. Фалєєву. Михайло Леонтійович Фалєєв був сподвижником Г.О. Потьомкіна. За дорученням князя наприкінці 1788 р. М. Фалєєв розпочав у гирлі ріки Інгул будівництво нової верфі і міста при ній. Особливо велику увагу він приділив будівництву фрегата “Святий Миколай”. За 32 фашистами. Тут навіть була створена підпільна антифашистська група. З 1950р. музей носить назву обласного краєзнавчого. Сьогодні його "експозиційний запас" становить більше 160 тисяч предметів. Миколаївський художній музей ім. В.Верещагіна.Один з найстаріших в Україні. Засновано 1914 р. як пам’ятник видатному російському художнику- баталісту В.В. Верещагіну. Ініціатором створення був художник М.Гедройц. Перша колекція, яка мала місце в колишньому будинку гауптвахти військового відомства, включала витвори, передані Академією мистецтв, Російським музеєм, а також особисті речі , надіслані вдовою В.В. Верещагіна. Після революції колекція поповнилася з національних особистих колекцій. У роки окупації німецько-фашистськими загарбниками музей був розграбований. Після війни знову розпочав роботу у маленькому старовинному маєтку. А в 1986 році музей переїхав до на Велику Морську , 47, в один з кращих будинків міста – пам’ятник архітектури другої половини ХІХ століття. Тематичні розділи виставочних залів музею експонують іконопис, скульптури, графіки, а за колекцією картин В.Верещагіна – один з кращих у світі. Очаківський військово–історичний музей ім. О.В. Суворова.Музей буловідкрито 8 червня 1972 року (додаток №11). Майже 30 років він знаходився у приміщенні православного храму. У 2000 році будинок передали церкві. І для музею було виділено світлу, двоповерхову , красиву будівлю райкому партії, яка майже п’ять років стояла без господаря. Нині у фондах музею зберігається більше ніж 18 тисяч експонатів і ще ждуть свого часу, щоб розміститися в 6 просторих залах, але навіть в таких умовах в музеї проводяться різні виставки, конференції, зустрічі. Всі експонати – унікальні. Це ордени і медалі (оригінали) періоду Кримської війни 1853 – 1855 років, рідкісні книги, зброя ХVІІІ століття, особисті речі легендарних людей, унікальні документи періоду Другої світової війни, є зала археологічних знахідок з острова Березань. Чим особливо славився воєнно-історичний музей, так це діорамою, яка відобразила штурм фортеці Очаків 6 грудня 1788 року. Вознесенський муніципальний художній музей ім.Є.А. Кібрика. В 1978 році Вознесенська міська влада звернулася до свого земляка – Євгена Кібрика з проханням подарувати місту Вознесенську кілька своїх робіт. Він 35 погодився, але раптова смерть завадила виконати обіцянку. На початку 80-х років вдова художника Ірина Олександрівна передала в дар місту більше двох тисяч експонатів – роботи Кібрика, його особисті речі, художню колекцію. Місто з вдячністю прийняло подарунок, і в жовтні 1985 року було відкрито Вознесенський художній музей імені Є. А. Кібрика – відділ Миколаївського обласного художнього музею імені В. В. Верещагіна. Двоповерхова будівля музею знаходиться в центрі Вознесенська, по вулиці Леніна. Вознесенський художній музей ім. Є. А. Кібрика – явище унікальне. Тут відображено весь творчий шлях художника – графіка, його становлення. Музей є центром художньої думки і пропаганди образотворчого мистецтва в краї. З моменту відкриття музею тисячі людей познайомилися з музейними експозиціями. Велику увагу приділяють тут виставковій та лекційній роботі. Працівники музею активно пропагують творчість Кібрика. Поводять бесіди, лекції, оформляють виставки творів художника на репродукційному матеріалі. В музеї працюють виставки, присвячені класичному та сучасному мистецтву.Сьогодні музей Кібрика має статус муніципального музею. В зібранні музею 2240 творів мистецтва. Він увічнив пам’ять видатного художника – земляка, дійсного члена Академії мистецтв Союзу РСР, лауреата Державної премії СРСР, народного художника СРСР А.Є.Кібрика. Музей заводу ім. 61 комунара. Цей музей є найбільш давнім у Миколаєві: у 2003 р. йому виповнилося 40 років. У 1970 р. музею присвоєно високе і почесне звання “народний”. Він розташований у будинку, котрий сам є пам’ятником історії (збудований у 1835 р. за сприяння адмірала М. Лазарева для зберігання моделей кораблів, що зводилися на верфях Адміралтейства). Сьогодні кількість експонатів, що зберігаються в цьому музеї, перевищує фонди всіх інших музеїв суднобудівних заводів. Колекція нараховує 3850 експонатів, розташованих у п’яти залах та сховищі. Миколаївський обласний театр ляльок був створений у грудні 1970 року. Перший директор театру – А.Д.Бавшина. В акторську групу за конкурсом набрали талановиту творчу молодь. Перший театральний сезон відкрився через дев’ять місяців виставою “Восставшиеджунгли” за п’єсою С. Когана і С.Єфремова. Тривалий час театр не мав свого приміщення і по суті був театром 36 на колесах. І ось – вересень 1976 року. Шостий театральний сезон відкрився у “Домі казок” новою казкою – феєрією “Руслан и Людмила” за поемою О. С. Пушкіна. Уже маючи власне приміщення, театр ляльок – завжди мандрівник. Актори його несуть виховну місію в малі міста і села, виїжджають до шкіл, інтернатів, зон відпочинку. Їх запрошують на гастролі до великих міст нашої країни і за рубіж. Неодноразово театр брав участь у престижних фестивалях, конкурсах, оглядах, змаганнях. Миколаївський обласний театр ляльок у творчому плані входить до п’ятірки найкращих театрів України. Щорічно в театрі відбувається 650 вистав, 4 – 7 нових постанов, відвідують театр 45 тисяч глядачів. У цьому особиста заслуга директора театру Вікторії Петрівни Терещенко. Найкращою оцінкою роботи директора став успішно проведений у 2001 році на базі Миколаївського театру ляльок Перший Всеукраїнський семінар-лабораторія директорів театрів ляльок України. У 2007 році В. П. Терещенко обрали заступником голови ради директорів театрів ляльок України. Російський художній драматичний театр. Сцена Російського художнього – найстаріша в місті. 1882 р. міщанин Карл Іванович Монте збудував власний театр. Тоді театр мав 350 крісел партеру і амфітеатру, 36 лож бенуара і бельетажу, галерею. Автор проекту і архітектор – інженер Т.К. Брусницький. 1894 р. театр придбав купець Я.Я. Шиффер. 1898 р. його було перебудовано: збільшено залу, обладнано нову сцену та збудовано нове фойє. 1 грудня 1934 р. відбулася перша прем’єра театру – вистава "Оптимістична трагедія", з якої й почалася славна історія Російського театру. Через кілька років на афішах з'явилася назва "Художній театр України", а з 1939 р. до середини 90- х театр носив ім'я льотчика В.Чкалова. 1994 р. театру, на прохання колективу, повернута історична назва "Художній". У роки війни театр було евакуйовано на Урал. У війну будинок театру згорів, але у 1946 р. його було не тільки відбудовано, але й значно удосконалено: змонтована нова сцена з обертовим кругом, переобладнана закулісна частина, з'явився третій ярус лож. У 2005 р. Російський театр відремонтовано. Це був третій етап відродження і реконструкції приміщення театру. Український академічний театр драми і музичної комедії1 листопада 1927 р. на базі театрального гуртка "Червоний галстук" при Центральному клубі 37 Шаховий клуб. Красень шаховий Палац – чудова визначна пам’ятка Миколаєва, прикраса Флотського бульвару. Наприкінці 1988 року на Флотському бульварі звільнився старий, ветхий будинок, де раніше розміщувався міський відділ зв’язку.Архітектор Сергій Тарасов, головний будівничий Микола Шелест, його син і основний помічник Сергій Шелест – завдяки цим людям в 1999 році відкрився обласний шаховий клуб.У красивому, затишному будинку, розташованому над місцем, де зливаються води Інгулу і Південного Бугу, знаходяться: - головна рожева зала для проведення великих заходів; - три малі зали (зелена, жовта і гранітна) переважно використовуються для проведення занять з юними шахістами. Клуб з перших днів своєї роботи став найпопулярнішим центром шахової гри і місцем культурного спілкування городян. Миколаївський зоопарк – один із найстаріших зоопарків України – заснований в 1901 р. головою міської думи Миколою Павловичем Леонтовичем (додаток №12). Основою зоопарку була його колекція, в якій зібрано риб, плазунів, екзотичних птахів, ссавців.Нині це один із найзатишніших куточків міста. Своє новосілля на новій території зоопарк відзначив в 1976 р. Колекція тварин зоопарку налічує 2500 екземплярів, понад 360 видів тварин, 107 з яких занесені до Червоних книг, у тому числі 20 видів – до Червоної Книги України. На території зоопарку ростуть і радують око відвідувачів понад 80 видів дерев. Зоопарк – улюблене місце відпочинку жителів і гостей міста. Його по праву можна назвати зоодендропарком.Перед входом до зоопарку стоїть чудова скульптура - Мауглі і його вірний друг пантера Багіра, які стрімко біжать (скульптори Юрій Андрійович і Ірина Вікторівна Макушини).Ця візитна картка зоопарку стала його емблемою, символом єдності людини і дикої природи. ВинзаводКоблево. ВАТ "Коблево" - великий виробник вин.Винзавод "Коблево" заснований в 1982 р. посеред мальовничого заповідника Тілігульський біля берегів Чорного моря.До складу підприємства входять виноградники, заводом первинної обробки і заводом виробництва самого вина.У колекції заводу - 2 золоті, 18 срібних і 10 бронзових медалей, отриманих 40 на різних конкурсах і фестивалях ("Крим. Вино", "Ялта. Золотий Грифон", "вінум" та ін.) Для відпочиваючих проводяться екскурсії, на яких можна подивитися повний цикл виробництва - від збору винограду до розливу в пляшки. Під час екскурсії проводяться дегустації.Гостям пропонується скуштувати декілька кращих вин Коблевськоївинзаводу: Совіньон, Шардоне, Аліготе, Мерло, Сапераві, Каберне та ін.Екскурсії проводяться тільки для організованих груп і в робочі дні.На винзаводі відкрита також картинна галерея. Найстаріший на території України яхт-клуб був заснований в 1887 році в Миколаєві на території Спаського урочища (сьогодні це вулиця Спортивна,7). Ініціаторами створення яхт-клубу виступили ад'ютант Є. Голіков, історик М. Аркас, діяч науки В. Рюмін. Будівля, яка зараз по праву вважається міською пам'яткою, виконана в стилі модерну за проектом архітектора Л.Роде. Першими членами нового яхт-клубу стали 66 чоловік, але вже 10 років через установу об'єднувало більше 300 спортсменів, а флотилія була представлена 109 судами.Роки громадянської війни і революції 1917-1921 рр. нанесли велику утрату Миколаївському яхт-клубу. У цей період кращі яхти клубу були або спалені, або відправлені за кордон. Відродження клубу припало на 30-і роки минулого століття. Для забезпечення повноцінного відпочинку трудящих на території урочища також був побудований літній театр. Миколаївські яхтсмени прославилися своїми перемогами не лише в Радянському Союзі, але і далеко за його кордонами. Наступний важкий період яхт-клуб пережив під час окупації Миколаєва німецько-фашистськими загарбниками. Багато суден було зруйновано, кращі представники парусного флоту були перегнані до Румунії. Парусний спорт почався відроджуватися відразу ж після закінчення війни, вже в 1949 році в Миколаєві було проведено Першість Радянського Союзу по цьому вигляду спорту. З 60-х до початку 80-х років минулого століття Яхт-клуб пережив період небувалого спортивного підйому.Вже не один десяток років підряд Миколаїв є традиційним місцем проведення екологічної парусної регати імені Сергія Шаповалова, в якій беруть участь яхтсмени зі всієї України. Аквапарк "Водолій" розташований в південній частині портового міста Миколаєва. У 1997 році комплекс басейнів прийняв перших відвідувачів. 41 Комплекс призначений для заняття водними видами спорту і проведення дозвілля, активного відпочинку поза капризами природи і погоди. До послуг відвідувачів - спортивна ванна, ванна для стрибків, а також ванна атракціонів і дитяча ванна. Улюбленим місцем відпочинку і розваг відвідувачів є басейн атракціонів, його розміри становлять 16,5 м x 8,5 м і глибина - 1,3 метра. Басейн оснащений швидкісний гіркою 26 метрів в довжину, водним потоком, водоспадами для гідромасажу і фонтанами. Вартість:діти до 5 років - безкоштовно, діти до 14 років - 20-25 грн/2 години, дорослі - 30-35 грн/2 години. Аквапарк «Коблево» -сучасний відкритий аквапарк в центрі курорту Коблево на площі 4 га. Позиціонується як найбільший аквапарк південного заходу України. Головний басейн з гідромасажем, плавальні басейни і дитячий басейн. 9 гірок для дорослих: "Сімейний рафтинг", "Камікадзе", "Мульти- слайд", "Летюча човен", "Серпантин", "Чорна діра", "Косичка", "Широкий слайд", "Космічна воронка". Також працюють 10 дитячих гірок. На території діє кафе швидкого харчування та дитяче кафе.Чарівне місце, де можна залишити повсякденні турботи і поринути у світ незабутніх відчуттів! РОЗДІЛ 4. Літній відпочинок в Очакові Цілющі властивості очаківського побережжя відомі давно. Повітряні потоки Очаківщини, залежно від напрямку вітру, періодично просочуються 42 вітрами. Середня температура січня -5° С, липня +27° С, при відносній вологості 50-60%. Середньорічна кількість опадів 400 мм. Уздовж узбережжя тягнуться дрібнопіщані пляжі, розташовані безпосередньо вздовж кордону санаторію. Морська вода і бризи насичені йодом і солями брому достатньої концентрації. Хворі отримують середньотерапевтичну дозу цих елементів, що сприятливо впливає на органи дихання, нервову, серцево-судинну системи, шкіру, щитовидну залозу, сприяє нормалізації імунітету і захисних сил організму. У санаторії - медичне обслуговування та лікування захворювань органів дихання, серцево-судинної системи, центральної і периферичної нервової системи,захворювання опорно-рухового апарату. Послуги: екскурсії, спортзал, конференц-зал, сауна, пральня, басейн, автостоянка, більярд, кафе, бар, дискотека, відеозал, настільний теніс, бібліотека, дитячий майданчик. З вікон номерів видно з одного боку морський пейзаж, а з іншого - озеленена територія санаторію. Ціни на розміщення в САНАТОРІЇ «БОРИСФЕН» У вартість входить: проживання, харчування та лікування (кисневий коктейль, фіто-чай, спелео-терапія,фізпроцедури). Категорія номерів Період Вартість за 1 людину на добу (грн.) -1, 2-,3-,4-х місні номери зі зручностями (додаток №14), лоджія. (харчування, лікування) червень 150 липень, серпень 200 вересень 150 -2-х кімнатний "Люкс" - телевізор,холодильник, лоджія, супутникове ТБ. (БЕЗ харчування,лікування) червень 585 липень,серпень 650 вересень 585 -2-,4-,6 - місні будиночки- котеджі,зручності-спільні. (харчування, лікування) червень 120 липень, серпень 160 вересень 120 Харчування 3-х разове в кафе санаторію. 45 Кафе розраховане на 650 відвідувачів (додаток №15). Харчування різноманітне, за показаннями призначається дієтхарчування. Для проживаючих у номерах "люкс" харчування на замовлення. Адреса САНАТОРІЮ "БОРИСФЕН" : м. Очаків, Миколаївська область, Україна 57500, вул. 60-річчя СРСР , будинок 7 E-mail:sanatoriyborisfen@gmail.com Контактні телефони: +38 05154 3-72-91, +38 05154 2-22-32, +38 05154 2-23-48 Екскурсійна програма Пішохідна оглядова екскурсія «Очаків - історичне місто»з відвідуванням музеїв ім.А.В. Суворова і ім.Р.Ф. Судковського Очаків внесений ЮНЕСКО в список міст з цінною історичною спадщиною. Місце має цікаву історію, що залишило безліч археологічних пам'ятників - залишки поселень скіфів, сарматів, древніх слов'ян. Давня та багата історія Очакова - тутешня місцевість, за свідченням археологів, була заселена в епоху бронзи.Очаків - місто, вулицями якого ось вже 700 років ходять люди. Це в ньому знаходилася фортеця Османської імперії, де розгорнулася битва за вигнання турків у грудні 1788 під керівництвом О. В. Суворова. І сьогодні ще видно рови фортеці, а на місці стародавньої мечеті Ви побачите православний храм. Відвідаєте Військово-історичний музей ім. О. Суворова - Турецька мечеть — пам’ятка архітектури 1804 р. яка збереглася, перетворена на музей. Експонати музею нагадають Вам про незабутні події російсько- турецьких війн. Найцікавішим експонатом є діорама «Штурм фортеці Очаків».Відвідини музею ім. Судковського, всесвітньо відомого художника- мариніста, академіка морських видів Петербурзької Академії мистецтв, народився в м. Очакові в 1850 р., де він прожив і творив значну частину свого недовгого життя. Сюжети багатьох його творів навіяні красою рідного чорноморського краю. Відвідавши суворовські місця вийдете на Братську площу. Пройшовши кілька кварталів – перед Вами відкриється одна з найкрасивіших вулиць міста - вулиця Шмідта, вулиця Суворова на якій знаходиться гарна двоповерхова будівля Будинку культури з залом на 600 чоловік. 46 Всі вузенькі вулички і пам'ятникиміста свідчать про славне історичне минуле, обриси островів і море, море, море... Це історичне місто Очаків! Тривалість : 3 години Вартість: 60 грн. на одну особу У вартість входить: екскурсія з вхідними квитками в музеї. Екскурсія на о. Березань - острів лейтенанта Шмідта і перше грецьке поселення Борисфенів. 10:00 - Посадка на катер в Очакові на причалі.Морська прогулянка на о. Березань. 11:00 - Екскурсія по острову. Острів Березань - острів таємниць і загадоку Чорному морі. Він привертає увагу не тільки туристів, але і вчених - археологів, істориків, геологів, географів, до цих пір тут ведуться дослідження, пов'язані з колонізацією Північного Причорномор'я. Це той самий острів Буян з казки А.С. Пушкіна про царя Султана, або «острів лейтенанта Шмідта», якого у 1906 р. було розстріляно на острові, як керівника повстання на крейсері «Очаків». Острів Березань - місце де було знайдене найдавніше на території України поселення греків, засноване ще в VII столітті до нашої ери. Тут знайдені докази життя кіммерійців, скіфів, греків, римлян, готів, варяг, турок.Ви побачите згладжені часом сліди Великої Вітчизняної війни: окопи і ходи кругової оборони Березанського гарнізону, воронки від розривів авіаційних бомб і великокаліберних артилерійських снарядів, фундаменти зруйнованих будівель, іржаві безформні шматки металу і гострі осколки, гільзи, патрони, мідні гудзики з якірцями .Сфотографуєтесь на пам'ять біля монумента Шмідту - символом морської стихії, мужності і стійкості моряків. Невід'ємною цікавинкою острова є - велика колонія птахів, яких налічується щонайменше 10 тис. особин, зокрема це баклани, за якими цікаво поспостерігати. Відпочинок на березі острова . 15:00 - переїзд на катері до Очакова. Обід (додатково: обід - 50 грн., З шашликом - 70 грн.). Вартість: 85 грн. на одну особу, діти 65 грн. У вартість входить: морська прогулянка на катері, екскурсія по острову. Страхування. Автобусно-пішохідна екскурсія «Миколаїв – місто корабелів» 47 полонених красивих чоловіків; про грандіозні морські перемоги Ахілла, де він влаштовував атлетичні ігри; на косі колись височів величний храм богині землеробства і родючостіДеметри. Почуєте саме інтригуюче повір'я: «Скіфи вважали цю місцевість священною і заховали тут свій головний скарб - скіфське золото».На Кінбурнській косі збереглись залишки турецької фортеці Кінбурн, козацький хрест, встановлений на згадку про першого кошового отамана Чорноморського козацтва Сидора Білого, пам'ятник графу Олександру Суворову на місці розташування батареї, яка зіграла рішучу роль у розгромі турецького флоту. Приємним етапом екскурсії є відпочинок на березі Чорного моря біля Солоного озера, яке містить лікувальні грязі, та спробувати цілющу дію білої глини , яка залягає на дні моря в цьому місці. УВАГА: враховуючи, що на Кінбурні немає спеціалізованих об’єктів громадського харчування, бажано мати із собою запас їжі та води. 17:00 – Посадка на катер. Повернення до Очакова. Вартість: 110 грн. на одну особу, діти 90 грн. У вартість екскурсії входить: проїзд катером Очаків – Кінбурн - Очаків та автобусом — всюдиходом по Кінбурну з екскурсоводом. 4.3 Розрахунок вартості туру Ціна на розміщення в САНАТОРІЇ «БОРИСФЕН» Категорія номеру Період проживання Ціна за добу (грн.) Ціна за 10 днів (грн.) Одномісний номер зі зручностями, лоджія. червень 150 1500 У вартість входить: проживання,харчування та лікування (кисневий коктейль, фіто-чай, спелео-терапія, фізпроцедури). Харчування 3-х разове харчування входить у вартість проживання в САНАТОРІЇ «Борисфен». Харчування під час екскурсій оплачується самостійно. Перевезення 50 Вид транспорту Вартість перевезення на одну особу Загальна сума (грн.) Потяг Київ-Миколаїв-Київ 193 грн. 193 Трансфер Миколаїв - санаторій «Борисфен» - Миколаїв *мікроавтобуснадаєсанаторій Автобус під час екскурсій MitsubishiTemsaOpalin *входить у вартість екскурсій Вартість екскурсій Назва екскурсії Вартість на одну особу (грн.) Загальна сума (грн.) Пішохідна оглядова екскурсія «Очаків - історичне місто», з відвідинами музеїв А.В. Суворова і Р.Ф. Судковського 60 430 Автобусно-пішохіднаекскурсія «Миколаїв – містокорабелів» 160 Екскурсія в давньогрецькемісто-державу Ольвію 100 Прогулянка катером наКінбурнську косу 110 Загальна вартість туру на 1 особу –2123 грн. + 10% ( 212,30 грн.) = 2335,30 грн. 51 РОЗДІЛ 5. Охорона праці 5.1 Забезпечення безпеки туристів при перевезенні автомобільним транспортом Туристи користуються всіма видами автомобілів залежно від мети поїздки, кількості пасажирів і багажу, відстані і характеристики туристичного центру. Для груп туристів використовуються автобуси різної місткості і комфортності. Автомобільний транспорт - галузь транспорту, яка забезпечує задоволення потреб населення та суспільного виробництва у перевезеннях пасажирів та вантажів автомобільними транспортними засобами. Основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг. Туристи - індивідуали використовують легкові автомобілі і подорожують сім’єю або малою групою вільно, не користуючись послугами організаторів туру. Персонал автомобільного транспорту повинен відповідати визначеним законодавством вимогам, зокрема: мати необхідний рівень професійної кваліфікації; забезпечувати якісне та безпечне надання послуг автомобільного транспорту з перевезення пасажирів чи вантажів; ввічливо та уважно реагувати на звернення і скарги споживачів послуг автомобільного транспорту. Транспортний засіб повинен супроводжуватися такими документами: технічний паспорт (водійські права) або інший документ, що засвідчує приналежність транспортного засобу і права власності. У деяких країнах 52 необхідних заходів, в даному конкретному випадку, не міг уникнути і наслідків, яким він не міг запобігти. 5.4Збиток, заподіяний багажу Транспортувальник несе відповідальність за збиток, пов'язаний з повною або частковою втратою багажу і з його пошкодженням. Транспортувальник звільняється від цієї відповідальності, якщо збиток виник з вини пасажира,або якщо втрата або пошкодження пов'язані з дефектом самого багажу, з особливим ризиком, викликаним тим, що багаж містить швидкопсувні або небезпечні для транспортування речовини, предмети. ВИСНОВОК У результаті опрацювання значної кількості джерел і літератури, всебічного дослідження теми кваліфікаційної роботи, автор дійшла наступних висновків. Підсумовуючи усе вище подане, можна сказати, що туризм - одна із найбільш перспективних галузей економіки Миколаївщини. Миколаївська область має вигідне фізико-географічне положення для розвитку туристичної галузі. Клімат помірно континентальний з м'якою зимою і жарким посушливим літом.Область має потужні природно-рекреаційні ресурси: сприятливі кліматичні умови, значні водні ресурси, у тому числі акваторія Чорного моря та лимани, багатий та різноманітний тваринний та рослинний світ. 55 На Миколаївщині туристична галузь хоч і дуже повільними кроками, починає збільшувати свої показники, але не можна зупинятися на досягнутому. Саме від того, яким шляхом піде розвиток галузі, залежить все її майбутнє, зокрема майбутнє економіки, а отже життя України в цілому. Миколаївська область є привабливою туристично-рекреаційною зоною. Основу привабливості регіону в сфері туризму складають як історичні пам'ятки, так і природні умови, які сприяють багатьом видам сучасного туризму. Відпочинок в Миколаївській області це морські піщані пляжі, живописні ландшафти берегів Південного Бугу і численні водосховища, джерела мінеральної води і запаси лікувальної грязі, особливо Тілігульського і Бейкушського лиманів. Миколаївська область має 120 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, регіональних ландшафтних парків "Кінбурзька коса" і "Гранітно-степове Побужжя", частина Чорноморського біосферного заповідника, численні заповідники і визначні пам'ятки природи. Головна визначна пам'ятка грецьких поселень на території Миколаєва - залишки старогрецького міста - держави, яка проіснувала тисячу років. Зараз це державний заповідник "Ольвія". Найпопулярнішими курортами Миколаївської області є курорт Коблево, місто Очаків, його побережжя і Кінбурнськая Коса. Величезний рекреаційний потенціал має долина р. Південний Буг на ділянці від м. Первомайськ до с. Олександрівка і нижче за течією. Поєднання надзвичайно красивих краєвидів, унікальної біоти, пам'яток історії та археології, слаломних трас та маршрутів для скелелазіння відкриває величезні можливості щодо розвитку тут організованого туризму. Наявність вищенаведених ресурсів дає можливість для розвитку багатьох видів активного туризму – пішохідного, велосипедного, кінного, дайвінгу, яхтингу. Також пріоритетним є розвиток зеленого туризму. На жаль, в Миколаївській області існують певні проблеми, які пов'язані з екологічним станом території, недостатнім фінансуванням туристичної галузі та застарілою ресурсною базою. 56 Автор може констатувати що Миколаївська областьдійсно є надзвичайно багатою на природно-рекреаційні та історико-культурні пам'яткиі є перспективним регіоном для розвитку туризму, але її туристичний потенціал можна використовувати набагато ефективніше. Список використаної літератури 1. Бондарчук-Чугуніна І.Ю. Розвиток культуро-історичного туризму на Миколаївщині. – К.: Край, 2007. – 20 с. 2. Смаль І.В. Основи географії, рекреації і туризму. – Ніжин: НДПУ ім. М. Гоголя, 2004. – 264 с. 3. Туризм в Україні: Статистичний збірник. – К.: Держкомстат України, 2008. – 217 с. 4. Туристичні ресурси України. – К.: ІТФПУ, 1996. – 350 с. 5. Україна: Путівник / О. Зінкевич, В. Гула. – К.: Смалоскип, 1993. – 450 с. 6. Географічна енциклопедія України: У 3 т. – К.: Українська Радянська Енциклопедія, 1990. – Т. 2. – 480 с. 7. Колесник А.М. Туристскими тропами Николаевщины. – Одесса: Маяк, 1987. – 96 с. 8. Кремко А.А. ЗаповедныеместаНиколаевщины. – Одесса: Маяк, 1985. – 79 с. 9. Лисецкий Ф.Н., Молодецкий А.Э. ГеографияНиколаевскойобласти: природа, население, хозяйство. – Николаев: Наука, 1990. – 64 с. 10. Любіцева О.О., Панкова Є.В. Туристичні ресурси України. – К.: Альтерпрес, 2007. – 396 с. 11. Масляк П.О. Рекреаційна географія. – К.: Знання, 2008. – 343 с. 57
Docsity logo