Мирне освоєння космосу - конспект -  Астрономия, Конспект из Астрономия
filizia
filizia11 June 2013

Мирне освоєння космосу - конспект - Астрономия, Конспект из Астрономия

PDF (157.3 KB)
3 страница
291количество посещений
Описание
Rybinsk State Academy of Aviational Technology. Лекции и рефераты по Астрономии. Мирне освоєння космосу — також надзвичайно важлива проблема. Зоряне небо — невелика частина безмежного космосу. Земляни всіх поколінь за...
20очки
пункты необходимо загрузить
этот документ
скачать документ

МИРНЕ ОСВОЄННЯ КОСМОСУ.

Мирне освоєння космосу — також надзвичайно важлива проблема.

Зоряне небо — невелика частина безмежного космосу. Земляни всіх

поколінь завжди дивилися на нього з неабиякою цікавістю і тривогою. А що

там далі? Чи десь ще є істоти, схожі на нас? Чого чекати від космосу — добра

чи зла? Лише в 60-х роках XX ст. людина вперше подолала земне тяжіння і зро-

била перші кроки в космосі. Що ж таке космос? Це той нескінченний простір,

що оточує нашу Землю.

Космос — глобальне середовище, що є спільним для всього людства.

Тому його мирне освоєння вважається глобальною проблемою. Сьогодні вже

сформувалися два напрями використання космосу для потреб людини: космічне

виробництво і космічне землезнавство.

Космічне виробництво — це створення нових видів матеріалів, джерел

енергії, двигунів для космічних досліджень, космічних технологій для одержан-

ня нових сплавів, оптичного скла, напівпровідникових матеріалів, медичних

препаратів, вирощування кристалів, проведення зварювальних, монтажних

робіт.

Космічне землезнавство — це вивчення з космосу планети Земля і всіх її

сфер. Основна мета космічного землезнавства — пізнання закономірностей

космічної оболонки, вивчення природних ресурсів для їх оптимального

використання охорона навколишнього середовища, забезпечення прогнозів

погоди та дослідження інших явищ. Космічне землезнавство розвивається з

початку 60-х років після запуску перших радянських та американських

штучних супутників Землі, а потім і космічних кораблів. Перші космічні знімки

було зроблено в 1961 р. Германом Титовим. Одночасно розпочалося візуальне

спостереження земної поверхні екіпажами космічних кораблів. Особливе зна-

чення для космічного землезнавства мають специфічні особливості космічної

зйомки. Зазвичай зйомка здійснюється з висоти 250 — 500 км і смута огляду

перевищує 1 тис. км. За 5 хвилин з орбітальної станції можна зняти на плівку

територію площею близько 1 млн. км 2, це під силу роботі літака за дворічний

docsity.com

період. Хіба не дивно, що космонавти в ілюмінатор бачать усю Європу: від

Піренеїв до Англії, зліва — Балтійське море, а справа — Чорне. Видно весь

Дніпро — від витоку до гирла. «Озирнувся назад — Європа уже зникла за

горизонтом, і ось під тобою вже Камчатка, Сахалін, Курили. Пролітаю над

Америкою: в один ілюмінатор видно її берег, що омивається Атлантичним

океаном, а з другого — Тихий» (з книжки Г. Берегового «Космос —

землянам»).

Світова практика вже має численні приклади використання космосу.

Найяскравіше це проявляється у прогнозах погоди і розширенні можливостей

телебачення та зв'язку. Лише три супутники, розміщені відповідним чином,

дають змогу кожному жителеві Землі в будь-який час з'єднатися з якою зав-

годно точкою на будь-якому континенті незалежно від часового поясу. Це

свідчить, що сам процес освоєння космосу сприяє посиленню глобалізації в

сучасному світі. Отже, космічні держави мають набагато кращі умови для свого

розвитку, зокрема для створення нових енергетичних систем на базі космічних

сонячних електростанцій (КСЕС). Такі станції доцільно розміщувати на

екваторіальній орбіті, де кутова швидкість оберту космічного об'єкта дорівнює

кутовій швидкості оберту Землі, що дає змогу зафіксувати об'єкт над певною

точкою екватора і спостерігати за ним як за нерухомим. Висота розміщення

КСЕС повинна становити 36 тис. км, оскільки ефективність генерації сонячної

енергії на цій висоті в десять разів більша, ніж на поверхні Землі. Передавання

енергії на Землю з такої станції можливе у надвисокочастотному діапазоні за

допомогою лазерів. Для цього знадобляться сонячні панелі площею 50 км 2 і

вагою майже 50 тис. тонн. Для доставки такої станції на відповідну орбіту

потрібні ракетоносії надзвичайно великої потужності. Проте можливості

космічної геліоенергетики практично невичерпні, до того ж вона абсолютно

екологічно чиста.

Країни, територія яких простягається за полярне коло, стикаються з

багатьма економічними і соціальними проблемами в період полярної ночі.

Важко жити і працювати в умовах штучного освітлення навіть удень.

docsity.com

Розроблено проект, реалізація якого дасть змогу спрямувати з космосу на

територію, де панує ніч, сонячне освітлення. Для цього на космічному кораблі

потрібно «підвісити» кілька гігантських дзеркал, які «ловитимуть» сонячне

світло і спрямовуватимуть його на певну територію.

У процесі освоєння космічного простору людина так чи інакше його

забруднює. Ще в середині 80-х років на земних орбітах кружляли десятки тисяч

штучних об'єктів, що, за словами французького фахівця, перетворили

найближчий космос у «космічний смітник». Крім того, космос, як спільна

власність, завжди повинен лишатися мирним, відкритим для його використання

в інтересах усіх людей. Ось чому слід дбати про те, щоб земні конфлікти ніколи

не переносилися в космос і ніколи не було різного роду «зоряних війн», які так

часто показують на екранах телевізорів.

docsity.com

комментарии (0)
не были сделаны комментарии
Напиши ваш первый комментарий
это только предварительный показ
консультироваться и скачать документ
Docsity не оптимизирован для браузера, который вы используете. Войдите с помощью Google Chrome, Firefox, Internet Explorer 9+ или Safari! Скачать Google Chrome