Docsity
Docsity

Подготовься к экзаменам
Подготовься к экзаменам

Учись благодаря многочисленным ресурсам, которые есть на Docsity


Получи баллы для скачивания
Получи баллы для скачивания

Заработай баллы, помогая другим студентам, или приобретай их по тарифом Премиум


Руководства и советы
Руководства и советы

класифікація добрив та приклади, Презентации из Сельское хозяйство

типи добрив. класифікація добрив

Вид: Презентации

2023/2024

Загружен 26.03.2024

nechitajlo-valeriya
nechitajlo-valeriya 🇺🇦

1 документ

1 / 22

Сопутствующие документы


Частичный предварительный просмотр текста

Скачай класифікація добрив та приклади и еще Презентации в формате PDF Сельское хозяйство только на Docsity! Добрива Костик Святослав Нечитайло Валерія 32б група аа ерьсь Газотнг Типи добрив азотного виду Аміачну селітру Його амонійно-нітратне зміст дозволяє його використовувати для підгодівлі різних рослин, незалежно від періоду зростання. найкраще демонструє себе при підживленні озимої культури після зими. Вапняно-аміачну селітру додатково містить в своєму кальцій, для окислення грунту. Може вноситися одноразово по всій ділянці, в результаті дозволяє поліпшити родючість грунту, якість зерна і розміри плодів, а також посилити зростання загальної маси рослин. Сечовину або карбамід За рахунок високого процентного вмісту азоту може легко засвоюватися не тільки через грунт, а й через листя. Карбамід активно використовується для підживлення рослин, навіть якщо вони знаходяться на пізніх стадіях розвитку або стали плодоносити. В результаті підвищується стійкість до хвороб, поліпшується якість плодів або зерна і загальну врожайністю. Карбамідно-аміачну суміш або КАС оптимальний варіант для місцевості з недостатньою вологістю, в тому числі в регіонах де довго були відсутні дощі і немає можливості забезпечити регулярний полив. За рахунок вмісту декількох форм азоту, дозволяє забезпечити тривалу підживлення нітратами, аміаком і амінами. Фосфорні Фосфор є одним з трьох елементів, життєво необхідних для рослин. Він контролює постійні обмінні процеси, будучи джерелом енергії. Він входить до складу ДНК і РНК, а також багатьох інших речовин, які відіграють головну роль в житті рослинного організму. сировиною для виробництва фосфорних добрив є апатити, фосфорити, відходи металургії (томасшлак та мартенівський фосфатшлак) і м’ясопереробної промисловості (кісткове борошно). У фосфоритах і апатитах фосфор міститься здебільшого у формі трикальцієвого фосфату. Калійні Калій разом з азотом і фосфором входить до групи NPK, яку, зазвичай, агрономи вносять з добривами для отримання високого та стабільного врожаю, тож про його важливість у системі живленні, мабуть, ніхто не сперечатиметься. Калій поліпшує стійкість культур до повітряної посухи, хвороб, шкідників, забезпечує транспорт продуктів фотосинтезу з вегетативних органів до органів плодоношення. Але, на відміну від інших елементів, він виноситься із врожаєм у невеликій кількості, оскільки переважно зосереджений у соломі та інших пожнивних рештках культур. Калій бере участь у процесах формування квіток і плодів. За його нестачі рослини схильні до різних хвороб, листки жовтіють, буріють і відмирають. Його додають і в період сходів, і в період підготовки рослини до зими. Мікродобрива добрива локального застосування, їх ефективність проявляється на ґрунтах з чітко вираженою недостачею того, чи іншого мікроелемента і на культурах, які більше потребують окремих мікроелементів. Мікродобрива містять мікроелементи, які входять до складу рослин в невеликій кількості (від тисячної до стотисячної долі відсотка), але відіграють дуже важливу роль для нормального росту і розвитку. Найбільш вивчений вплив на продуктивність рослин таких мікроелементів, як бор, мідь, цинк, марганець, молібден, кобальт. Вони беруть участь в багатьох важливих фізіологічних процесах синтезу органічних речовин, їх обміну та інших. Переваги та недолжи м!нерального удобрення + Швидке засвоення рослинами + Доступна щна + Унверсальне використання + Пидвищення рвня врожаю + Полшшення зовншнього вигляду плод!в + Захист проти хвороб та шюдникв + Зручнсть у застосуванн! — Негативн! наслдки для природи у ход! виготовлення — Пошкодження родючих земель при неправильному використанн! — Накопичення у грунт! — Забруднення водойм та пов!тря Органічні добрива  Гній  Компости  Торф  Зелене добриво  Сидерати Торф отримують з природних боліт. Торф містить велику кількість гумусу та азоту (до 20 кг на 1 тонну), які в ґрунті розкладаються дуже повільно, зберігаючи свої корисні властивості протягом десятиліть. Підживка має хороше водопоглинання та повітропроникність, що дозволяє зберігати вологу в землі та запобігати її випаровуванню. Є два типи торфу: Верховий торф. Має високу концентрацію гумусу та живильних речовин. Застосовується для вирощування томатів, огірків, полуниці, суниці та квітів. Низинний торф. Має меншу концентрацію живильних речовин порівняно з верховим торфом, але необхідну кількість гумусу. Використовують для забезпечення дренажу ґрунту, збереження вологи та у складі компосту. Зелене добриво настій з бур’янів, який застосовується з метою підвищення рівня органічного матеріалу в ґрунті та поліпшення його структури. Найкращим варіантом є кропива, в якій акумулюється значна кількість поживних речовин, або ж це може бути звичайний бур’ян (трав’яний скіс). Рослини для зеленого добрива можна вирощувати впродовж вегетаційного періоду та після цього додавати у ґрунт. Застосування органічних добрив забезпечує боротьбу з бур’янами та хворобами рослин, сприяє зниженню забруднення полів, поліпшенню їх культурності та захисту ґрунту від ерозії. Сидерати Сидерати — це рослини, які вирощуються з метою збільшення родючості ґрунту. Вони висіваються тоді, коли земля не використовується для вирощування основних культур, наприклад, взимку після збору основного врожаю. Окремі види висівають весною та влітку. Однією з головних переваг сидератів є здатність збільшувати біологічну активність ґрунту. Це добриво забезпечує збалансоване живлення мікроорганізмів у землі. За походженням сидерати поділяються на декілька груп. Серед основних: бобові (горох, сочевиця, люцерна, квасоля, конюшина) — відмінно продукують азот; злакові (пшениця, жито, ячмінь, овес) — містять необхідний запас калію та білку; хрестоцвіті та складноцвіті (ріпак, гірчиця, редька, соняшник) — універсальні для будь-яких типів земельного покрову. Мінуси застосування органічних добрив Низька концентрація поживних речовин у порівнянні з мінеральними добривами. Міститься менша кількість азоту, фосфору, калію, наприклад, в селітрі на 100 кг добрива — 35% азоту, а в 100 кг гною — 1,5%. Тому може виникнути потреба в більшому обсязі добрива для досягнення бажаного результату. Повільна дія. Органічна підживка виконує свої функції повільніше, ніж мінеральна. Це означає, що для досягнення бажаного результату її потрібно підготувати та застосувати заздалегідь. Нерівномірний вміст елементів. Вміст калію, кальцію, сірки, фосфору та азоту прямо пропорційно залежить від способу та умов продукування органічних добрив. Використані джерела  https://superagronom.com/  https://uapg.ua/  https://agroapp.com.ua/  https://lnzweb.com/
Docsity logo