Доповідь « Черепно-мозкові травми »
Підготували студенки
Міжнародного гуманітарного університету
І курсу зі спеціальності 221 Стоматологія
Самедова Софія
Степура Аліна
Косановська Вікторія
2 слайд: Що таке ЧМТ?
Черепно-мозкова травма (ЧМТ) — це фізичне ушкодження тканини головного мозку,
яке призводить до тимчасового або постійного порушення функціонування головного
мозку. Діагноз установлюють на основі клінічної картини та підтверджують за
допомогою діагностичних візуалізаційних методів (переважно КТ). Початкове лікування
полягає в забезпеченні прохідності дихальних шляхів і підтримці належної вентиляції
легенів, оксигенації та артеріального тиску. У пацієнтів із тяжчими травмами часто
необхідним є проведення хірургічного втручання. У перші кілька днів після травмування
важливо відновити адекватну перфузію головного мозку й оксигенацію, а також
запобігати ускладненням, пов’язаним зі зміною сприйняття. У подальшому переважна
більшість пацієнтів потребує реабілітації.
До причин ЧМТ належать:
Падіння (особливо в людей літнього віку та маленьких дітей)
Автомобільні аварії й інші дорожньо-транспортні пригоди (наприклад, аварії за
участю велосипедистів, пішоходів)
Умисні тілесні ушкодження
Заняття спортом (наприклад, струс головного мозку, пов’язаний зі спортивною
діяльністю)
3 слайд: Травма голови є причиною структурних змін, які можуть бути макро- або
мікроскопічними залежно від механізму травмування та сили завданого ураження.
Пацієнти з менш тяжкими травмами можуть не мати макроскопічних структурних
уражень. Клінічні прояви можуть суттєво відрізнятися за ступенем тяжкості та
наслідками. Травми зазвичай поділяють на відкриті та закриті.
До відкритих травм голови належать ураження, які проникають крізь шкіру голови та
кістки черепа. Відкритою травмою також уважають перелом кісток черепа з розривом
тканин, що його покривають, унаслідок силового впливу тупого предмета.
Закриті травми голови зазвичай виникають унаслідок удару в голову, удару в предмет
або в разі сильного струшування голови, що спричинене швидким прискоренням та
уповільненням переміщення головного мозку в порожнині черепа. Таке прискорення й
уповільнення може призвести до травмування тканини в точці удару або в протилежній
йому точці (протиудар) чи дифузного ураження; лобові (lobi cerebri frontis) та скроневі
(lobi temporalis cerebri) частки мозку особливо вразливі до цього типу травми.
Струс мозку (лат. Commotio cerebri)
Забиття мозку (лат.Contusio cerebri)
