Download Formation and Characteristics of Parliamentary Monarchy in Great Britain and more Essays (high school) History in PDF only on Docsity! Етапи формування та специфіку парламентської монархії у Великій Британії Велика Британія з давніх часів слугувала прикладом здорової демократичної держави, що підтримує ідею індивідуальних прав людини, для інших країн світу. Історія політичного симбіозу монарха та парламенту Великої Британії в правлінні державою є що не найдовшою серед нині відомих держав світу. Проте, для подальшого ґрунтовного аналізу етапів формування та специфіки парламентської монархії у Великій Британії, необхідно перш за все детермінувати значення парламентської монархії як форми державного правління. Загалом, за формою державного правління країни поділяються на дві основні групи – республіки та монархії. Монархічна форма правління передбачає, що верховенство влади сконцентровано в руках однієї особи, котра отримує її, як правило, за спадком. В парламентській монархії, на відміну від інших підтипів, таких як дуалістична та абсолютна монархії, монарх виконує лише представницьку чи церемоніальну роль. Главою держави (тобто монархом) виступає король чи королева. Окрім Великої Британії, парламентська монархія також характерна для інших країн, таких як Іспанія, Швеція, Данія, Нідерланди, тощо. Парламентська монархія Англії пройшла багато етапів на шляху свого формування. Її становлення почалося з Англійської буржуазної революції 1642-1651 рр. Головним наслідком революції стали докорінні зміни в економіці країни, що не могли не потягнути за собою зміни у політиці. Наприкінці XVII – на початку XVIII століття приймалася низка політичних актів, що посилювали значимість ролі парламенту в управлінні державою. 1689 року було підписано «Білль про права», котрий затверджував верховенство парламенту в законодавчій галузі. В той же час активну діяльність вела Таємна рада, котра фактично виконувала роль та функції уряду країни та складалася з радників монарха. У XVIII ст. був запроваджений принцип «відповідального уряду», згідно з яким з Таємної ради виокремлюється кабінет міністрів, але існування цього органу трималося в таємниці. Також принцип «відповідального уряду» затвердив абсолютно нову форму взаємин виконавчої і законодавчої влади, та істотно обмежив прерогативи монарха. Далі відбулася велика кількість парламентських реформ, що сприяли формуванню рис парламентської монархії Великої Британії такими, якими ми спостерігає їх сьогодні. До повноважень голови держави Великої Британії класично відносяться право розпуску парламенту й призначення нового прем'єр-міністра, прийом послів та голів інших держав, підписання королівських актів, відкриття засідання парламенту та інше. Важливо також додати, що лише її чи його Величність має право підписувати мирні угоди або проголошувати війну. Традиційно, монархи Англії дотримуються стратегії невтручання в політику. Така відстороненість від партійно-політичних справ дозволила монархії залишатися незаплямованою брудними політичними іграми та зберегти позитивний імідж. Також, голова держави відіграє важливу роль у підвищенні морального духу народу в часи кризи. Яскравим прикладом цього може слугувати недавній виступ королеви Єлизавети II з посиланням до англійського народу та Співдружності щодо пандемії, який був відміченим ВВС як "розроблений, щоб заспокоїти та надихнути". Органом законодавчої влади Великобританії виступає двопалатний парламент, що складається з верхньої палати – палати лордів, та нижньої – палати громад. Цікаво, що до компетенції верхнього парламенту входить відхилення законопроектів, попередньо схвалених палатою громад. Що стосується розгляду законопроектів фінансового характеру: вони мають бути схвалені палатою лордів за місяць з періоду подачі його до верхньої палати. Якщо цей термін прострочується, монарх має повне право ухвалювати законопроект на власний розсуд, не беручи до уваги думку лордів. Отже, парламентська монархія пройшла багато стадій формування, кожна з яких вносила власні корективи у форму державного правління. Одними з ключових
