Studiuj dzięki licznym zasobom udostępnionym na Docsity
Zdobywaj punkty, pomagając innym studentom lub wykup je w ramach planu Premium
Przygotuj się do egzaminów
Studiuj dzięki licznym zasobom udostępnionym na Docsity
Otrzymaj punkty, aby pobrać
Zdobywaj punkty, pomagając innym studentom lub wykup je w ramach planu Premium
Społeczność
Odkryj najlepsze uniwersytety w twoim kraju, według użytkowników Docsity
Bezpłatne poradniki
Pobierz bezpłatnie nasze przewodniki na temat technik studiowania, metod panowania nad stresem, wskazówki do przygotowania do prac magisterskich opracowane przez wykładowców Docsity
Відносини між психологом і його пацієнтом регулюються різними правовими положеннями, спрямованими на захист пацієнта та забезпечення відповідних стандартів психологічної допомоги. У більшості країн існують спеціальні закони або етичні кодекси, які визначають правила поведінки психологів і встановлюють права та обов'язки пацієнтів. Крім того, законодавчі норми також стосуються питання прав і кваліфікації психолога. Багато країн вимагають від психологів отримання відповідної освіти та ліцензії для здійснення своєї професії. Існують також етичні кодекси, які встановлюють стандарти поведінки психологів, такі як чесність, повага, професійна компетентність і відповідальність. У разі будь-якого порушення психологом правових чи етичних норм пацієнт має право подати скаргу до відповідних контролюючих або місцевих органів влади, які можуть вжити дисциплінарних заходів щодо психолога.
Typologia: Publikacje
1 / 18
Ta strona nie jest widoczna w podglądzie
Nie przegap ważnych części!
Відносини між психологом і його пацієнтом регулюються різними правовими положеннями, спрямованими на захист пацієнта та забезпечення відповідних стандартів психологічної допомоги. У більшості країн існують спеціальні закони або
етичні кодекси, які визначають правила поведінки психологів і встановлюють права та обов'язки пацієнтів. Крім того, законодавчі норми також стосуються питання прав і кваліфікації психолога. Багато країн вимагають від психологів отримання відповідної освіти та ліцензії для здійснення своєї професії. Існують також етичні кодекси, які встановлюють стандарти поведінки психологів, такі як чесність, повага, професійна компетентність і відповідальність. У разі будь-якого порушення психологом правових чи етичних норм пацієнт має право подати скаргу до відповідних контролюючих або місцевих органів влади, які можуть вжити дисциплінарних заходів щодо психолога. Варто пам’ятати, що законодавчі норми щодо відносин між психологом і пацієнтом можуть відрізнятися залежно від країни та юрисдикції. Тому завжди варто ознайомитися з місцевими правилами та звернутися до юриста, якщо у вас виникнуть сумніви. У Польщі, наприклад, відносини між психологом і пацієнтом регулюються Етичним кодексом психолога та Законом про професію психолога. Етичний кодекс психолога — це набір принципів, якими повинен керуватися психолог у своїй роботі, зокрема конфіденційність, професійна таємниця, правила спілкування та повага до гідності пацієнта. Закон про професію психолога регулює права та обов'язки психолога та встановлює умови для заняття професією. Як і в інших медичних професіях, відносини між психологом і пацієнтом будуються на принципі довіри та конфіденційності. Психологи зобов’язані зберігати професійну таємницю та не розголошувати інформацію про пацієнта без його згоди, крім випадків, коли є обов’язок повідомити про ситуацію, що загрожує життю чи здоров’ю пацієнта або іншої особи. Конфіденційність, безсумнівно, є одним із найважливіших принципів діяльності психолога. Польське законодавство гарантує захист професійної таємниці психологів (також через положення Кримінального кодексу, що передбачають покарання за її порушення). Однак той самий закон (Кримінальний кодекс Польщі) змушує психологів порушувати принцип конфіденційності, коли вони отримують достовірну інформацію про конкретні злочини. Таким чином перед психологом повстає питання спроби вирішити конфлікт цінностей між принципом професійної таємниці та принципом громадської безпеки та блага системи правосуддя. Але перш ніж продовжити аналізувати регуляції правових відносин між психологом і пацієнтом варта розглянути і особливості стосунків між психологом (терапевтом) і клієнтом (пацієнтом) в контексті психологічної допомоги; особистісні якості психолога і пацієнта; форми психологічної допомоги; основні приципи і підходи у консультуванні, які і будуть визначальними у розумінні дотримання і встановлення правових відносин як таких. Розвиток психології як науки та професії є складним та цікавим процесом, який відбувався протягом численних століть. Ця наука постійно еволюціонує, а її застосування у професійній діяльності, зокрема у ролі психолога, стає все більш важливим для суспільства. Давайте розглянемо деякі ключові моменти у розвитку психології як науки та професії:
аналізу поступово сама стає важливим джерелом його змістовної сторони [5, 9, 34, 35]. Психоаналітики переважно виокремлюють дві основні складові психотерапевтичних стосунків:
інтересу до аналітика, симпатії, любові (еротизоване перенесення), та негативне, в якому переважають агресивнодеструктивні афекти. Що стосується аналітика, то якого би характеру не набувало перенесення, він повинен бути здатним витримувати емоції пацієнта, не руйнуватися, не повертати у формі, до якої звик пацієнт у стосунках з іншими, спроектовані на нього «добрі» чи «погані» почуття, виявляючи уважне, рівне ставлення до пацієнта і разом з тим стриманість, нейтральність (принцип абстиненції). Така позиція аналітика, як це трактується в класичному психоаналізі, сприяє, по-перше, виявленню внутрішніх конфліктів пацієнта через притаманні йому способи вираження; по-друге, повнішому розвитку явища перенесення; по-третє, створенню в аналізі атмосфери «оптимальної фрустрації», яка викликає енергетичний імпульс у пацієнта, пробуджуючи витіснені конфлікти і змушуючи їх виявлятися [9]. Слід зазначити, що в сучасних концепціях психоаналізу принцип абстиненції піддається достатньо жорсткій критиці. Роботи Х. Когута, М. Гілла, М. Кана [9, 12, 13, 27] переконливо довели, що дистантність, холодність, підкреслена безвідносність аналітика майже завжди завдають болю пацієнтам, переживаються ними як відторгнення, ворожість. Крім того, в межах досліджень ефективності психотерапії було показано, що серед загальних факторів успішності терапії, які властиві будь-якій психотерапевтичній школі, в тому числі і психоаналітичного спрямування, чільне місце займають такі особливості терапевтичної взаємодії, як підтримка, емоційна включеність психотерапевта, вияв ним душевного тепла. У зв’язку з цим у межах психоаналітичної парадигми сьогодні пропонуються підходи, які поєднують у собі переваги емпатійності і теплоти у стосунках з пацієнтом та позитивні якості активної роботи із самими стосунками [9, 14, 15]. Окрім перенесення, в психоаналізі виокремлюють ще один феномен, пов’язаний із терапевтичними стосунками, — контрперенесення (контртрансфер), який є симетричним перенесенню явищем, однак стосується вже психотерапевта. За З. Фройдом, контрперенесення (позасвідомі емоції і почуття, які викликає у аналітика пацієнт) є перешкодою в аналізі, оскільки відволікає увагу терапевта від проблем пацієнта, а значить, шкодить психотерапії. Пізніше ці погляди З. Фройда були переглянуті його послідовниками під впливом фактів, які показали, що контрперенесення може відігравати і позитивну роль в аналізі, дозволяючи зрозуміти такі нюанси в проблемах пацієнта і його поведінці, про які неможливо дізнатись ніяким іншим шляхом. Наразі контрперенесення активно досліджується в психодинамічній парадигмі: доопрацьовано його визначення, за яким даний феномен включає в себе всі почуття і ставлення до пацієнта, які виникають у психотерапевта в контексті аналітичних стосунків; побудована класифікація типів контртрансферних реакцій за джерелами їх виникнення; детально розглянуто прояви контрперенесення, коли воно перешкоджає аналітичному процесу, і, навпаки, є корисним для нього [9, 26, 38]. Розглянуті вище феномени, пов’язані із психотерапевтичними стосунками, вперше були виявлені і описані у межах психоаналітичної теорії і практики. Пізніше вони були сприйняті і в інших психотерапевтичних парадигмах і на сьогодні фактично є універсальними, хоча варто зауважити, що значення деяких феноменів в неаналітичних терапевтичних школах трактується дещо звужено, зокрема, терапевтичним альянсом часто називають контракт (угоду) між терапевтом і клієнтом стосовно мети, умов та правил роботи [8].
“схоплювати сенс” пацієнта» [39, с.452-453]. Цілющість терапевтичних стосунків І. Ялом вбачає не стільки в тому, що вони прояснюють і покращують інші минулі і теперішні стосунки пацієнта, а насамперед в тому, що вони є реальними стосунками пацієнта з терапевтом — людиною, яку він особливо поважає, яка його дійсно знає і яка дійсно піклується про нього — дбає про його зростання і розкриття життєвого потенціалу. «Замість того, щоб залишатися у рамках феномену “ніби” — який, якщо його належним чином проаналізувати, призведе до покращення інших стосунків — терапевт допомагає пацієнту зцілитися, розвиваючи з ним справжні стосунки» [39, с.457]. Здійснені в екзистенційно-гуманістичних підходах дослідження стосовно значення психотерапевтичних стосунків, рольових позицій клієнта і терапевта, характеристик їх взаємодії, необхідних для прогресу у терапії, суттєво вплинули на погляди представників інших терапевтичних напрямів і шкіл. Про зміни в сучасних концепціях психодинамічної парадигми, які стосуються різних аспектів психотерапевтичних стосунків, йшлося вище. Тут зазначимо, що зміни торкнулися і тих шкіл і напрямів, які пов’язані з поведінковими і когнітивними підходами. Якщо раніше в цих підходах партнерство і співробітництво між терапевтом і пацієнтом розглядалося лише як умова досягнення змін у стані пацієнта, то в сучасних школах когнітивно-поведінкової парадигми терапевтичні стосунки розглядаються у якості основного механізму змін особистості. Відповідно інакше будується процес терапії, зокрема епізоди встановлення і підтримання терапевтичного альянсу [24]. З психотерапії як галузь психологічної практики виділилося психологічне консультування. Воно виникло для потреб людей, що не мають клінічних порушень, однак потребують психологічної допомоги. В умовах сьогодення психологічне консультування як практична допомога людині в різних життєвих ситуаціях – один із найбільш популярних напрямів практичної психології. Разом із тим різноманітність визначень поняття «психологічне консультування» засвідчує, що ця галузь практичної психології не має єдиного понятійного апарату, термінології та теорії. Спроба об’єднати погляди, які існують на цю форму роботи з людиною, дає можливість сформулювати таке визначення: це безпосередня взаємодія психолога з клієнтом (пацієнтом), яка орієнтована на вирішення його особистісних проблем, підвищення психологічної культури та особистісного зростання. Психологічне консультування – це процес взаємодії двох чи більше людей у атмосфері довіри, коли спеціальні знання консультанта спрямовані на надання психологічної допомоги клієнту чи групі клієнтів в оперативному розв’язанні проблем, виявленні особистісних ресурсів, чи створенні перспективних програм розвитку. У ролі пацієнта психолога-консультанта може виступати будь-яка психічно здорова людина, що є носієм екзистенційних проблем, міжособистісних конфліктів, сімейних труднощів чи проблем професійного вибору. Важливим у консультуванні є психодіагностичний процес, який дозволяє за допомогою наукових термінів кваліфікувати психічний стан клієнта, динаміку розвитку цього стану і ті індивідуально-психологічні чинники, які беруть участь у формуванні дезадаптивних негативних психічних станів, що порушують психологічний гомеостаз клієнта. Психологічна діагностика дає можливість психологу не лише виявити вразливі та слабкі сторони особистості пацієнта, а й сильні, на які можна опиратися в процесі психологічної роботи: психологічні ресурси і резерви, адаптивні і компенсаторні можливості особистості.
Основний метод роботи психолога у консультуванні, безперечно, – бесіда. Консультативна бесіда, з одного боку, – це метод одержання даних на основі вербальної комунікації, з іншого – він є і діагностичним, бо дозволяє отримати інформацію про внутрішні процеси, суб’єктивні переживання й особливості поводження людини, які не можуть бути виявлені за допомогою об’єктивних, формалізованих методів. І, нарешті, бесіда – особливий психотерапевтичний засіб встановлення контакту психолога з клієнтом. Проведення консультативної бесіди передбачає дотримання спеціальної “технології”, до якої входять: 1) умови взаємодії (час і місце бесіди, оформлення кабінету, одяг тощо); 2) умілість встановлювати й підтримувати контакт з клієнтом (коректність, уважність, спостережливість і досить високий рівень рефлексії психолога); 3) вміння вислухати. Людина, що звертається до психолога за допомогою, має почуватися затишно. Вона хоче відчувати не тільки турботу, доброзичливість і розуміння, але й бути у безпеці. Безперечно, що домінантними умовами створення такої атмосфери будуть професіоналізм і особисті якості консультанта, але разом із цим організація робочого місця – також важливий чинник. На думку Е.Берна, це має бути місце (офіс або кімната), що призначене для консультування і повинно бути доступним, але водночас розташованим осторонь від пожвавленої трасу, щоб ніхто не заважав тим, хто розмовляє. Не можна провести успішного консультування, коли сторонні постійно заходять і виходять з кімнати, коли дзвонить телефон, що порушує хід думок клієнта. Отже, кімната має бути ізольованою, окрім цього вона повинна бути затишною й обставленою меблями (краще у стилі “класик”). У кабінеті можуть бути два куточки для бесіди: перший – м’які меблі (крісла або диван) та журнальний столик; другий – кілька напівм’яких стільців й стіл. Також інтер’єр можна доповнити картинами та квітами для створення гармонійної, заспокійливої атмосфери. У разі, якщо такий варіант недоступний, тобто немає зручних меблів і спеціального приміщення, то консультацію можна успішно провести у спеціально відведеній частині простору (найкраще у кутку), де можна було б розмістити клієнта спиною до дверей, обмеживши поле його зору і, таким чином, максимально зосередити його на консультанті. Також не менш важливою характеристикою консультативної бесіди є час бесіди. Його феномен можна розглядати в різних аспектах. Час як необхідна умова ефективності й успішності консультативного впливу, тобто зустріч має проходити тоді, коли у клієнта і консультанта є можливість поговорити спокійно, не поспішаючи. Час як параметр психотерапевтичного впливу, саме: тимчасова рамка консультації (початок – кінець) впливає на клієнта і консультанта, бо час минає, і їм обом необхідно працювати активно та динамічно. Час як показник професіоналізму психолога: для того, щоб будь-яка репліка чи інтерпретація консультанта була справді зрозумілою й прийнятою клієнтом, вона має з'явитися не занадто пізно і не занадто рано. Час як чинник структурованості консультативної бесіди. Для того, щоб психолог допоміг клієнтові, кожен її етап має відбутися у відведений для цього часовий відрізок. Дуже умовно час консультативної бесіди можна розподілити у такий спосіб: 1) 5 – 10 хвилин – знайомство з клієнтом і початок бесіди; 2) 25 – 35 хвилин – його розпитування, формулювання і перевірка консультативних гіпотез; 3) 10 – 15 хвилин – корекційний вплив; 4) 5 – 10 хвилин – завершення бесіди.
етичні стандарти та рекомендації для своїх членів. Такі відносини мають на меті забезпечити безпеку, конфіденційність та ефективність психологічної допомоги для клієнтів. Термін "правові відносини" використовується у різних контекстах і може мати різні визначення залежно від джерела та області права. Нижче наведено деякі можливі визначення цього терміну з різних джерел: Загальне визначення : Правові відносини - це взаємодія між суб'єктами права, що базується на правових нормах та встановлених правах та обов'язках. Це може включати права та обов'язки фізичних та юридичних осіб, а також процедури вирішення спорів та захисту прав. Цивільне право : Правові відносини у цивільному праві виникають між сторонами цивільно-правових угод та угод про надання послуг. Це може включати купівлю-продаж, оренду, надання послуг тощо. Трудове право : Правові відносини у сфері трудового права виникають між працівниками та роботодавцями та регулюються законодавством про працю. Це може включати умови праці, оплату праці, відпустки, звільнення тощо. Кримінальне право : Правові відносини у сфері кримінального права виникають між державою та підозрюваними або обвинуваченими особами та стосуються порушень кримінального законодавства. Адміністративне право : Правові відносини у сфері адміністративного права виникають між органами влади та громадянами або іншими суб'єктами права та регулюються законодавством про адміністративну відповідальність, адміністративні процедури тощо. Ці визначення надають загальне уявлення про те, що таке правові відносини та в яких сферах вони можуть виникати. Конкретне визначення може варіюватися в залежності від контексту та джерела інформації. У Польщі права та обов'язки психологів у стосунках з пацієнтами можуть бути визначені наступними законодавчими актами, кодексами етики та іншими регулюючими документами:
можуть бути захищені відповідно до відповідного законодавства, включаючи Загальний регламент про захист персональних даних (GDPR) Європейського Союзу.
Ці стандарти як і інші та рекомендації можуть бути включені до етичних кодексів та інших документів, опублікованих професійними асоціаціями психологів. Їх метою є сприяти етичній та відповідальній практиці психологів, забезпечуючи захист прав та добробут клієнтів. Ці документи часто є обов'язковими для членів асоціацій та використовуються для підтримки якості та етики в роботі з клієнтами. Також варта розглянути професійні асоціації які є на території Польщі: Polskie Towarzystwo Psychologiczne (PTP) - Польське Психологічне Товариство. Це одна з найбільших професійних організацій психологів у Польщі. Основні цілі PTP включають розвиток психології як науки та професії, підтримку професійних стандартів, сприяння обміну знань та досвіду між психологами, а також захист прав та інтересів психологів у країні. PTP проводить різноманітні ініціативи та заходи, щоб сприяти розвитку психології та підвищенню рівня професійних знань у психологічній галузі. Організація також може здійснювати роботу щодо формулювання етичних стандартів та кодексів для психологів у Польщі, включаючи стандарти щодо взаємодії з пацієнтами.Вони можуть мати власний веб-сайт з інформацією про свою діяльність, включаючи кодекс етики для психологів. Instytut Psychologii Polskiej Akademii Nauk (IP PAN) - Інститут Психології Польської Академії (IP PAN) є важливим науковим центром для психологів у Польщі та містить значну кількість корисної інформації щодо професійних стандартів, досліджень та етичних кодексів у галузі психології. IP PAN займається проведенням наукових досліджень у різних галузях психології, розробленням нових методик та технологій у цій галузі, а також підтримкою науково-дослідницької діяльності психологів у Польщі. У рамках своєї діяльності, IP PAN також може бути залучений до розробки етичних кодексів та професійних стандартів для психологів. Ці документи можуть містити важливі вказівки та рекомендації щодо стосунків між психологами та їхніми клієнтами, включаючи етичні аспекти психологічної практики та захист прав пацієнтів. Stowarzyszenie Psychologów Polskich (SPP) - Асоціація Психологів Польщі. є важливою професійною організацією, яка забезпечує підтримку та інформацію для психологів у Польщі. Основні завдання SPP включають підтримку розвитку психології як науки та професії, сприяння співпраці між психологами, а також захист прав та інтересів психологів у країні. Асоціація може виконувати різні функції, такі як:
Професійні психологічні асоціації розробляють етичні кодекси, які визначають стандарти поведінки для психологів у їхній роботі з клієнтами та іншими особами. Ось деякі основні та найважливіші принципи етичного кодексу психолога:
такий укладається усно і не фіксується на папері. Але письмовий контракт, укладений із дотриманням основних юридичних вимог є одним із основних нормативних документів, що регулює діяльність фахівців у багатьох галузях. Отже, правове регулювання відносин між психологом і пацієнтом є важливим елементом у забезпеченні якості та ефективності психологічної допомоги та має величезне значення з багатьох причин:
