Немає індивідуальностей, немає особливих, немає талантів.Усе формує середовище.
В цих твердженнях я опираюся на слова людини, яку, особисто я, вважаю найрозумнішою із
тих, що ходили по цій землі - це Жак Фреско.
Всі ми виховуємося в певній групі людей(оточення), ми не можемо поживитися «енергією
Космосу» і зрозуміти як влаштований світ. Ми соціальні, народившись, ми не підіймаємось
на вершину гори Афон, щоб усамітнившись дізнатися сенс буття.
Багато залежить від середовища. Виховувалися б ви в оточенні канібалів - поїдання людської
плоті було б нормою, в спільноті вчених – оперування науковими термінами теж було б
чимось нормальним..
[Це ще й одна із причин, чому не зовсім правильно звинувачувати людину в тій, чи іншій
поведінці. По суті, вона не винна. Не її провина, що виховувалася в настільки поганому
середовищі, це не її свідомий вибір.]
Наш мозок дуже еластичний, а особливо в дитинстві. Маленьке дитя може вивчити до 5 мов.
За умови, якщо навчати цьому, а не «Корова каже му-му», і кривлятися, наче це не майбутня
особистість, а якась іграшка. І після цього батьки хочуть, щоб в них виросла розумна
дитина?
«Просвітлення» може прийти тільки до тієї людини, яка накопичила серйозну базу по даній
темі, воно не виникає з повітря. Не виникає з повітря й навичок, думок, бажань – це все
віддзеркалення поглинутої нами інформації. Усе унікальне – це комбінація уже існуючих
речей. Приймаючи до уваги, як влаштована людина, міфічного таланту теж не існує, є всього
лише схильності, які без належної роботи нічим не стануть.
Та, будучи уже свідомою людиною, можна зробити себе таким, яким тільки захочеться.
Тому, я виділив для себе 3 вагомі речі, які допомагають зберігати хоч якусь ідентичність:
1) Жорстка ФІЛЬТРАЦІЯ і контроль інформації, яка надходить із зовнішнього світу
Це наприклад те, що ніхто не може нав'язати мені почуття провини, чи навіть власної думки
щодо певної теми. А інформація, що ніяким чином не буде корисною для досягнення
поставлених цілей, просто відправляється у ігнор моєї сенсорної системи і не викликає
жодних емоцій.
Якщо при перегляді безсенсовного відео, або постів школярів про «важке життя» у вас в
голові виникає питання – Для чого я це роблю? після чого миттю закриваєте усе і йдете
займатися втіленням своїх ідей, вітаю, фільтрація працює, залишається тільки збільшити
«поріг входу» (та хоча б за тим же правилом 20/80, тобто сприймати тільки 20% найціннішої
інформації).
2) САМОДИСЦИПЛІНА.
При відсутності достатньої самодисципліни, людина живе так, як її запрограмувало, в
більшості випадків, не надто хороше оточення, або принаймні не те, що відповідає
запитам/амбіціям. Тобто керується тим, що накачано в її підсвідомість
