Diplom voytenko yuli, Дипломная из Административное Право. Kiev National University of Construction and Architecture
olyapolischuk
olyapolischuk22 October 2015

Diplom voytenko yuli, Дипломная из Административное Право. Kiev National University of Construction and Architecture

DOCX (10 MB)
60 страница
578количество посещений
Описание
ДИПЛОМНАЯ С ТУРИЗМА
20очки
пункты необходимо загрузить
этот документ
скачать документ
предварительный показ3 страница / 60
это только предварительный показ
3 shown on 60 pages
скачать документ
это только предварительный показ
3 shown on 60 pages
скачать документ
это только предварительный показ
3 shown on 60 pages
скачать документ
это только предварительный показ
3 shown on 60 pages
скачать документ

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Київський професійно-педагогічний коледж

імені Антона Макаренка

Відділенняпідготовкиробітничихкадрів

Група: 10 АТ Професія: Агент з організації туризму

ПИСЬМОВА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА Тема: Організація туристичної подорожі до Миколаївської області Учениця: Войтенко Юлія Віталіївна Керівник роботи:Горобей Т.Ю.

«ДОПУСТИТИ ДО ЗАХИСТУ» Завідуючий відділенням

підготовки робітничих кадрів ______________/ І.В. Дячишин/

Робота захищена _________________з оцінкою_________________ (дата)

Протокод ДКК _______________від ___________________________ (дата)

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Київський професійно-педагогічний коледж

імені Антона Макаренка

«ЗАТВЕРДЖУЮ» Заступник директора

з навчально-виховної роботи __________/В.П. Кондратьєва/

ЗАВДАННЯ НА ПИСЬМОВУ КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ

Учениці:Войтенко Юлії Віталіївні

Професії: Агент з організації туризму

Тема роботи: Організація туристичної подорожі до Миколаївської області

Керівник:Горобей Т.Ю.

1

Дата видачі «____»____________ 20___р.

Зміст завдання

Розділ 1. Теоретична частина

Природно-рекреаційніресурсиМиколаївськоїобласті та їхзадіяння в туризмі Курортнізонивідпочинку Історико-культурніресурсиМиколаївщини

Розділ 2. Практична частина

Літній відпочинок в м.Очаків

Прикладначастина з питаньохоронипраці

Забезпечення безпеки туристів при перевезенніавтомобільним транспортом

Додатки: __________________________________________________________________

Термін завершення роботи: «______»_____________20__р.

Керівник: Горобей Т.Ю_______________ (підпис)

Розглянуто на засідання методичної комісії профільно-орієнтованих дисциплін

(профіль підготовки Маркетинг», «Комерційна діяльність»).

Протокол № _____ від ______________________20__р.

"ДОПУСТИТИ ДО ЗАХИСТУ"

Завідуючий відділенням І-шої ступені робітничих професій

_____________/ І.В. Дячишин / "_____" ____________20__ р.

ВІДГУК *

на письмову кваліфікаційну роботу учня КППК ім. А. Макаренка

Войтенко Юлії Віталіївни

Професія:Агент з організації туризму Група: 10 Ат Найменування теми кваліфікаційної роботи: Організація туристичної подорожі до Миколаївської області ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________

2

____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________

Кваліфікаційна робота заслуговує оцінки: ________________________________ Керівник роботи: Горобей Т. Ю. Голова предметної комісії: ____________________

«___»_______________ 2013р. _______________________

Відгук повинен містити: а) висновок про відповідність дипломної роботи дипломному завданню; б) характеристику якості виконання кожного розділу; в) характеристику ритмічності роботи дипломанта над дипломом; г) висновок про відповідність дипломної роботи останнім досягненням в теорії та практиці; д) перелік та аналіз позитивних сторін та недоліків дипломної роботи. Загальна оцінка дипломної роботи дається по дванадцятибальній системі.

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….5 РОЗДІЛ1. Природно-рекреаційні ресурси Миколаївської області та їх задіяння в туризмі………………………………………………………………….7 1.1Кліматичні ресурси ……………………………………………………..…...….8 1.2Водні ресурси…………………………………………………………….……....9 1.3Лісові ресурси……………………………………………………………….….12 1.4Рельєф та ландшафтні ресурси………………………………………...……....12 1.5Бальнеологічні ресурси………………………………….….……………….....13 1.6Природно-заповідний фонд……………………………………………...…….14 РОЗДІЛ2. Курортні зони відпочинку…………………………….............19 2.1 Миколаїв….……………………………………………………………………19 2.2 Очаків……….…………………………………………………………………. .21 2.3 Коблево…………………………………………………………………………22 2.4с.Рибаківка…………………………………………………………………..…23 2.5Кінбурнська коса………………………………………………………………24 2.6с.Лугове…………………………………………………….………………….26 2.7с.Морське………………………………………………………………………26 2.8 с.Чорноморка……….……………………………..…………………...…..….27 РОЗДІЛ 3. Історико-культурні ресурси Миколаївщини…………………...28 3.1 Історичні пам'ятки……………………………………………………………...28

3

3.2 Археологічні пам'ятки………………………………………………………….29 3.3Архітектурна спадщина і твори монументального мистецтва……………....31 3.4Музеї, театри та розважальні заклади………………………………………...38

РОЗДІЛ 4. Літній відпочинок в м.Очаків…………………………………... .48 4.1 Програма туру«Перлина Північного Причорномор'я»……………………...48 4.2 Методика організації туру (перевезення,проживання, харчування,екскурсії)...49 4.3Розрахунок вартості туру……………………………………………………....57

РОЗДІЛ 5. Охорона праці………………………………………………………..59 5.1 Забезпечення безпеки туристів при перевезенні автомобільним транспортом………………………………………………………………………...59 5.2Технічний стан транспорту…………………………………………………….60 5.3Відповідальність транспортувальника………………………………………..61 5.4 Збиток, заподіяний багажу…………………………………………………….62

Висновок……………………………………………………………………………63 Список використаної літератури………………………………………………65 Додатки………………………………………………………………………...…...67

ВСТУП

Аналізуючи сучасний стан та перспективи розвитку рекреаційних ресурсів, і

загалом туристичної індустрії в Україні, перш за все, необхідно підкреслити, що

сучасний туризм - це та сфера економіки і життєдіяльності суспільства в цілому,

яка в тій чи іншій мірі інтегрує практично всі галузі. Саме це і дає туризму

змогу знаходитись на одному з перших місць рейтингу світової економіки.

Невід’ємною складовою світового туристичного процесу є вітчизняна

туристична галузь. Адже Україна володіє значними рекреаційно-туристичними

ресурсами, має досить розвинену транспортну мережу, вигідне географічне

положення, тощо.

Останнім часом туризм набуває пріоритетності в розвитку культури та

економіки незалежної України. Створюються нові туристичні маршрути по

країні, удосконалюється екскурсійна діяльність, набувають розвитку багато

видів активного туризму, збільшується готельно-ресторанна база, активно

формується індустрія туризму відповідно ближче до європейських стандартів.

Це свідчить про те, що Україна прагне все більше і більше користуватися

популярністю на світовому туристичному ринку.

4

Стосовно Миколаївської області, то тут туристична галузь знаходиться на

стадії активного розвитку. Багата історико-культурна спадщина, зручне

географічне положення, річки, піщані пляжі на узбережжі Чорного моря,

м'який, теплий клімат, мінеральні води, лікувальні грязі - все це створює чудові

умови для лікування та відпочинку.Чим пояснюється актуальність організації

і функціонування лікувально-оздоровчого, культурно-пізнавального,

спортивного, сільського та іншого виду відпочинку на Миколаївщині.

Метою кваліфікаційної роботиє всебічне дослідження природно-

рекреаційного потенціалу Миколаївської області.

Для досягнення мети автор ставить перед собою наступні завдання:

описати природно-рекреаційні ресурси та курортні зони відпочинку

Миколаївщини; дослідити історико-культурну спадщину; організувати подорож

як для відпочину і лікування, так і пізнання благодатного краю судноплавників

і хліборобів.

Теоретичне та практичне значення роботи полягає у об’єднанні і освоєнні

матеріалів різних видань в одному документі та поглибленні власних знань

стосовно предмету дослідження.

Структураної роботи складається із вступу, п'яти розділів, висновку, списку

використаної літератури та додатків.

5

РОЗДІЛ 1. Природно-рекреаційні ресурси Миколаївської області та їх

задіяння в туризмі

Природно-рекреаційні ресурси – це природні та природно-технічні

геосистеми, тіла, явища природи, що мають комфортні властивості для

організації рекреаційної діяльності протягом певного часу або на постійній

основі. Вони поділяються на: кліматичні, водні, мінеральні джерела та

лікувальні грязі, рельєф, печери, рослинний і тваринний світ, національні парки

й заповідники, мальовничі краєвиди, унікальні природні об’єкти тощо.

Рекреаційні ресурси України розподілені територіально не рівномірно.

Виділяють декілька основних рекреаційних районів, в яких сконцентрована

основна частина даних ресурсів. Це Карпатський і Південний райони, до складу

якого входить Миколаївська обл. й про чиї природно-рекреаційні ресурси далі

йтиме мова (додаток №1).

Основними природними рекреаційними ресурсами області є морські

піщані пляжі, протяжністю більш як 70 км, мальовничі ландшафти берегів

Південного Бугу та багаточисленних водосховищ, джерела мінеральної води з

затвердженими експлуатаційними запасами до 1,0 тис. м3, запаси лікувальних

грязей, особливо Тілігульського та Бейкушського лиманів з геологічними

запасами понад 2 млн. м3.

Як рекреаційне джерело в області використовується понад 11 тис. га

лісних масивів, у тому числі 4 тис. га зелених зон навкруги міст. В області

нараховується понад 120 територій та об'єктів природно-заповідного фонду,

регіональні ландшафтні парки "Кінбурська коса" та "Гранітно-степове

Побужжя", частина Чорноморського біосферного заповідника, 45 заказників, у

тому числі лісовий заказник державного значення Рацинська Дача,42 пам'ятки

6

природи, серед яких - ботанічне урочище Степок державного значення, біля 19

парків тощо. Миколаївський зоопарк є один з найкрасивіших в Україні.

Сприятливі природнокліматичні умови, піщані пляжі на узбережжі

Чорного моря, мінеральні води та лікувальні грязі області створюють чудові

умови для лікування та відпочинку,а також сприяють подальшому розвитку

санаторно-курортної галузі. Заклади відпочинку розташовані головним чином у

курортних зонах Коблева, Очакова і Миколаєва.

1. Кліматичні ресурси

Клімат помірно континентальний з м’якою малосніжною зимою і жарким

посушливим літом. Пересічна температура січня становить -4°С (із висотою

снігового покриву в 9–11 см, при чому сніг вкриває землю у середині грудня і

тане на початку березня), липня – +27°С. Період з температурою понад +10°С

становить 180–185 днів, а тривалість без морозного періоду (не нижче 6єС)

коливається від 200–210 днів. Річна кількість опадів – від 300–330 мм на

південь до 450 мм на півночі. Середня кількість днів з опадами становить 5–9

на місяць. Максимум випадає влітку, переважно у вигляді злив. З

несприятливих кліматичних явищ на території області спостерігаються суховії

(у теплий період року – 15–20 днів), пилові бурі (від 5 на заході до 9 днів на

сході), посухи (вересень-жовтень), град (4 дні). Північна частина Миколаївської

обл. належить до посушливої, дуже теплої, південна – до дуже посушливої,

помірно жаркої з м’якою зимою. Море у купальний сезон (червень-серпень)

прогрівається біля берега до +24°С. Діє 6 метеостанцій (Первомайськ,

Вознесенськ, Баштанка, Миколаїв, Березанка, Очаків).

Кліматичні умови, що склалися на території області, можуть

використовуватися як у оздоровчих цілях (лікування органів дихання, загальне

оздоровлення організму тощо), так і для задоволення рекреаційних потреб

населення.

Кліматичні курорти Чорноморського узбережжя Миколаївської області:

Коблево-розташоване на межі з Одеською областю. Коблево - самий

відомий та розвинутий курорт на Чорноморському узбережжі Миколаївської

області. Клімат Коблево повністю ідентичний клімату Болгарії. Одна з його

7

перлин - гирло Тилігульського лиману і його лікувальні грязі, які за своїми

параметрами перевищують куяльницькі. Морське повітря в прибережній смузі,

збагачене киснем, солями йоду, брому, хлору, цілюще для людей. Благотворно

впливають на здоров'я також бризові явища, шум моря, хвиля прибою. Тому на

узбережжі корисно як відпочивати, так і лікуватись. Відпочинок в Коблево -

найкращий вибір для студентів, ідеальний для любителів тихого і спокійного

відпочинку.

Очаків-кліматичний курорт. Основою Очаківського курорту є

чорноморське узбережжя і Бейкушська затока Березанського лиману. Курорт

Очаків має такі кліматичні фактори,особливо в теплий період року, які

позитивно впливають на організм людини, сприяють його загартуванню і

оздоровленню, а також мають лікувальний ефект при різних захворюваннях,

особливо дихальних шляхів та нервової системи, алергії. Зимовий період на

курорті нехолодний, але можливість проводити кліматолікування є обмеженою.

Санаторії й будинку відпочинку Очакова гарні для сімейного відпочинку.

Узбережжя цікаво унікальними природними об`єктами - піщаними косами,

мальовничими обривами, балками, мілководними затоками, озерами й

солончаками.

КурортРибаківкарозташований в екологічно чистому районі на березі

Чорного моря в тихій, затишній бухті, з піщаними пляжами та теплим ласкавим

морем. Вздовж берега простягнулась широка смуга соснового ліса. Поряд

заходиться лікувальне грязе-сольове озеро Тузли. Рибаківська курортна зона

спеціалізується на дитячому й сімейному відпочинку. Сполучення настояного на

травах степового аромату з подихом моря створює прекрасну оздоровлюючу

атмосферу. Курорт вирізняється зручним для дітей піщаним пляжем з помірно

пологим дном. Всі пансіонати розташовані близько до моря.

1.2 Водні ресурси

Місцеві водні ресурси області дуже обмежені, забезпечення водою

здійснюється, в основному, за рахунок притоку з інших регіонів. По території

області протікають 110 великих, середніх та малих річок загальною довжиною

34380 км. в т.ч. Південний Буг (257 км в межах області), її притоки, - середні

річки: Інгул (179 км), Чичиклея (86 км), Кодима (59 км), Чорний Ташлик (41

8

км), Синюха (24 км), а також середні річки басейну р. Дніпро: р. Інгулець (96

км) з притокою Висунь (195 км). Глибоко в суходіл вдаються Дніпровсько-

Бузький (63 км), Тилігульський (60 км), Бузький (42 км) та Березанський (26

км) лимани. В області налічується 18 озер, їх загальна площа 11,6 км2. Площі,

зайняті водними об'єктами, становлять 150,5 тис. га (6,1% території області).

В області побудовано 45 водосховищ і 933 ставків загальною площею 15,8

тис. га, серед водосховищ найбільші Ташлицьке, Софіївське, Октябрьське,

Олександрівське, Щербанівське, Степовське, Катеринівське. Річки і ставки

використовуються в основному для зрошування сільськогосподарських угідь та

рибальства.

Головна річка, яку можна використовувати для активного туризму, є

Південний Буг. Його довжина дорівнює 800 км. В місці виходу на поверхню

південних відрогів Українського кристалічного щита утворилися відомі

каньйони не тільки Бугу, а й його приток. Русла Бугу та його приток

перетинають виходи різних за стійкістю гірських порід, через що в них

утворюються численні пороги і перекати. Ці ріки дають можливість проходити

маршрути до 2–3 категорії складності.

Важливе значення у природно-рекреаційних ресурсах відіграють лимани

Миколаївськоїобл.Тилігулський лиман має довжину 60 км, ширину – 4,5.

Максимальна глибина становить 21 м, а прозорість води – до 7 м. Це

найглибший і найпрозоріший лиман цього регіону, який відділений від моря

широким піщаним пересипом.Як унікальний природний комплекс

Тилігульський лиман включено до переліку водно-болотяних угідь, що мають

міжнародне значення, головним чином, як середовище існування водоплавних

птахів.Туристична інфраструктура на берегах лиману відсутня, тому навіть

влітку кількість відпочиваючих незначна.

Тилігульський лиман, як і більша кількість лиманів

Причорноморськогорегіону, володіє великою кількістю запасів лікувальних

грязей. Тут ці запаси досягають відмітки у 14 млн. т (це найбільше родовище

серед країн СНД).

9

Біля села Калинівка знаходиться база для польотів на дельтаплані та

пароплані. Також лиман пристосований для картингу, а його схили – прогулянки

на гірському велосипеді.

Дніпровсько-Бузький лиман– прісноводний лиман, який з південної

частини омивається Чорним морем. Він складається з витягнутого в

субширотному напрямку Дніпровського лиману (довжина 55 км, ширина до 17

км), а також вузького (завширшки від 5 до 11 км) та колінчастого Бузького

лиману, витягнутого в субмеридіальному напрямку, довжиною 47 км. Середня

глибина становить 6–7 м, найбільша – 12 м. З Чорним морем лиман з'єднується

протокою завширшки 3,6 км (між Очаковським мисом та Кінбурською косою).

Південне узбережжя низьке, піщане, а північне має високі обриви (до 20–35 м),

складені з глинисто-піщаних порід, на окремих ділянках зустрічаються піщано-

мушлеві коси. Дно біля кос піщане, на глибині вкрито суглинисто-піщаними

мулами.Дніпровсько-Бузький лиман має важливе рекреаційне значення, адже

тут дуже сприятливі умови для цього.

Також не можна не згадати про рекреаційні властивості Чорного моря, що

омиває Миколаївську обл. з півдня.

До Чорного моря потрапляє вода лиманів та мілководних заток, які мають

значну кількість солей натрію, калію, магнію. Також присутні поклади

лікувальних грязей.

Щодо рекреації, то корисні кліматичні умови, наявність піщаних пляжів,

краєвид Миколаївських берегів, а також згадувані лікувальні грязі є причиною

того, що протягом літнього сезону сюди навідуються близько 4 млн. ос., що

дуже сприятливо для розвитку туристичної інфраструктури в даному регіоні.

Водні ресурси на території області дають можливість для розвитку

оздоровчого туризму (лікування органів шлунково-кишкового тракту,

захворювань шкіри, опорно-рухового апарату), спортивних видів туризму

(яхтинг, водні лижі, дайвінг, рафтинг), задоволення потреб населення у

відпочинку (організація круїзів).

1.3 Лісові ресурси

Лісистість території Миколаївщини складає 3,9%, в цілому по державі цей

показник дорівнює 15,6%. Ліси області відносяться до I групи і виконують

10

переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та рекреаційні

функції. Лісові ресурси - живильне джерело, яке здатне відновлювати сили та

здоров'я, для цих цілей використовується понад 11 тис. га лісових масивів, в

тому числі 4 тис. га зелених зон навколо міст.В породному складі переважають

твердолистяні (68,2%) і хвойні породи (33%). Для вікової структури характерне

переважання молодняків і середньовікових насаджень, стиглі та перестояні

площі складають всього 1,8%. На схилах у верхів’ях річкових долин і балках

зростають байрачні ліси, в яких переважають дуб, клени татарський і

гостролистий, в’яз, липа, груша, яблуня, в чагарниковому ярусі – бересклет,

крушина, терен, глід, шипшина. Трапляються заплавні ліси.

Особливо цінними для відпочинку та рекреації є лісові масиви та

урочища природно-заповідного фонду, які виконують оздоровчі функції. Хоча

по площі зайнятої лісами область посідає лише передостаннє місце в Україні, на

Миколаївщині нараховується 14 значних лісових масивів, переважно дібров.

1.4Рельєф та ландшафтні ресурси

Більша частина Миколаївської області лежить у межах Причорноморської

низовини. На півночі простягаються Подільська височина (правобережжя

Південного Бугу) та Придніпровська височина (лівобережжя Південного Бугу).

Глибоко в суходіл вдаються Дніпровсько-Бузький, Березанський, Тилігульський

та Аджигольськийлимани. До території області належать острів Березань і

Кінбурнська коса.Поверхня області являє собою рівнину, нахилену в

південному напрямку. Південна частина регіону має більш рівний рельєф. Тут

на широких вододілах зустрічаються лише неглибокі замкнені низини (поди),

що заповнюються навесні талими водами. Менша, північна частина області

зайнята відрогами Придніпровської височини, сильно розрізана ярами, балками

і долинами річок.

Область розташована в межах двох фізико-географічних зон лісостепової

(Кривоозерська і західна половина Первомайського району) і степової (решта

території). Ландшафти представлені заплавними комплексами (заплавні ліси й

луки), ділянками піщаного степу, петрофітними (вапняковими) степами,

прибережно-водними комплексами, наскельними дібровами, кам'янистими

степами тощо. В межах лісостепу природний рослинний покрив утворює

11

ковилово-лучний степ, по балках - байрачні діброви, по відслоненнях вапняку й

граніту - кам'янисті степи. Луки розвинені мало, болота майже зовсім відсутні.

Ґрунти: на півночі - чорноземи звичайні; на півдні - чорноземи південні,

каштанові та темно-каштанові. Загальна лісистість області - 3,9%. По районах

вона досить неоднорідна й коливається від 2% у Березанському районі до 6,3%

у Вознесенському. Всі ліси віднесені до лісів першої групи. Ліси виконують

захисні, серед яких протиерозійні, водоохоронні та санітарно-гігієнічні функції.

На схилах в верхів'ях річкових долин і балках зростають байрачні ліси, в яких

переважають дуб, клени татарський і гостролистий, в'яз, липа, груша, яблуня, в

чагарниковому ярусі - бересклет, крушина, терен, глід, шипшина. Трапляються

заплавні ліси.

1.5 Бальнеологічні ресурси

Грязьові ресурси Миколаївської області, на відміну від сусідніх Одеської

і Херсонської областей, обмежені. Вони складаються із родовищ мулових

лікувальних грязівБейкушської затоки Березанського лиману - 10910 тис.м3 і

Тилігульського лиману - 11276 тис.м3, який наполовину (вздовж) належить

сусідній Одеській області. Родовище мулових лікувальних грязей на

оз.Солонець - Тузли - 237 тис.м3, не використовується. Проведений

Українським НІЇ курортології та фізіотерапії аналіз грязей о. Тузли показав, що

вони володіють сильними лікувальними властивостями.

Бейкушське родовище має великі запаси кондиційної лікувальної грязі -

349410м3, такої кількості достатньо для перспективного використання грязей

можливим комплексом санаторно-курортних закладів в Очаківському

курортному районі. Зараз на Очаківському узбережжі розташовано понад 40

здравниць загальною місткістю до 10 тис. місць, де щорічно оздоровлюється

близько 100 тис.осіб.

Тилігульський лиман, багатий на рибу, відомий пташиним царством і

цілющими грязями. Тилигульський лиман з піщаними косами і степовими

ділянками площею 8195,4 га був узятий під охорону в 1995 році. Рішенням

обласної ради тут утворений регіональний ландшафтний парк

«Тилігульський».У курортно-медичних зонах Очаківська і Кінбурська маються

запаси лікувальних брудів - солоні намулові сульфідні бруди материкового

12

типу.В с. Коблево води з вмістом брому 38 -138 мг/дм3 і йоду - 4 - 11 мг/дм3 при

хлоридному натрієвому складі та мінералізації 11 - 60 мг/дм3.

У районі Очакова виявлена і гарно вивчена в бальнеологічному відношенні

мінеральна вода типу «Куяльник», відомі Березанська мінеральна вода

(хлоридно - гідрокарбонатно - натрієвого складу), мінеральні води на

Кінбурській косі. На території с. Новопавлівка (Врадіївський район)виявлено

горизонти мінеральних вод хлоридно-сульфатно-натрієвого складу. В

Кривоозерському районі знаходиться відома в Україні, Молдові та в далекому

зарубіжжі, мінеральна сульфатно - хлоридно - гідрокарбонатнамагнієво -

карбонатна вода.

1.6 Природно-заповідний фонд

Природно-заповідний фонд Миколаївської області включає біосферні та

природні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки

природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні

парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва. Загальна площа природно-

заповідного фонду займає 2,19% території області.

Національний природний парк «Бузький Гард»(до 2009 року

регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя») - регіональний

ландшафтний парк, що охоплює долину й острови р. Південний Буг 6266,8га, на

території Первомайського, Вознесенського, Арбузинського й Доманівського

районів. Це справжня гірська країна серед українського степу. На території

парку 98 археологічних пам'яток, понад 1000 видів рослин, 40 видів тварин, 195

видів птахів, 32 види риб. Понад 100 видів рослин і тварин занесені до Червоної

книги України. Гранітно- степове Побужжя надзвичайно багате на археологічні

пласти. Тут зосереджені значні запаси лікувальних родонових вод. Вже багато

років Бузькі пороги є Меккою водних туристів. Протіч розташована одна з

найкращих у Європі природних трас водного слалому. Прямовисні скелі

каньйону - улюблене місце змагань спортсменів - скелелазів. Дивовижно -

мальовничі ландшафти краю приваблюють багатьох любителів пішого туризму.

Територія парку є об'єктом наукових досліджень, місцем пізнавальних і

навчальних екскурсій.

13

Національний природний парк « Білобережжя Святослава » (до 2009

року регіональний ландшафтний парк « Кінбурнська коса » ) - регіональний

ландшафтний парк на Кінбурнському півострові, 17890,2 га, Очаківський

район. Це унікальний природний комплекс. Це мозаїка піщаних степів,

природних гаїв і дібров, водно-болотяних об'єктів і штучно створених

насаджень. Тут значна кількість ендемічних (тобто таких, що ростуть тільки

тут) рослин, а також рідкісних і зникаючих видів, що перебувають під

охороною. На цій території близько 60 видів тварин, занесених до Червоної

книги. України. Кінбурнська коса є природним міграційним шляхом багатьох

видів птахів, місцем їхньої концентрації, гніздування та зимівлі. На

Кінбурнській косі розташована туристична база “Крутаяосыпь”.

"Рацинська дача" - лісовий заказник загальнодержавного значення, 1782

га, Вознесенськ р-н, Вознесенське лісництво. Це пам`ятник лісорозведення XIX

ст., у складі - переважно листяні породи. Лісовий масив створено на місці

природного високобонітетного байраку. Вікові насадженнях приваблюють в

період гніздування велику кількість хижих птахів. Більшість з них занесено до

Червоної книги України. Це надзвичайно важлива ділянка для відтворення

мисливської фауни. Гордість "Рацинської дачі" - березовий гай і стадо бізонів за

якими можна спостерігати в природних умовах під час кінної прогулянки. У

центрі заповідника серед лісу розташований 2-х рівневий готель зі всіма

зручностями, який з радістю готовий прийняти всіх охочих.

"Єланецкий степ" - природний заповідник, 1675,7 га, цілинні степові

ділянки й гранітні виходи в басейні р. Громоклея, Еланецкий і Новодесский

райони. Територія заповідника, незважаючи на відносно невеликі розміри,

характеризується значним біотопічним різноманіттям. Тут представлені

справжні степи (pізнотpавно-типчаково-ковиловий та його кам'янисті

різновиди), лучні степи, деревно-чагарникові зарості. Серед рослинних

угруповань в заповіднику виявлено близько 400 видів судинних рослин.

Тваринний світ представляють приблизно 1500 видів безхребетних тварин, з

них 158 видів є рідкісними або регіонально рідкісними і потребують охорони.

Більше третини їх занесено до "Червоної книги України" і до Європейського

червоного списку.

14

Актовський каньйон (Малий Крим)- справжня перлина Вознесенщини.

Це унікальний природний комплекс лісової і водної екосистеми у поєднанні з

комплексом скель і гранітних валунів, розташований на одній з найстаріших

ділянок суші Євразії. Ця місцевість не занурювалася в морські глибини

впродовж 60 мільйонів років. Річка Мертвоводстворила своєю течією

унікальний каньйон.

"Тилігульский" - регіональний ландшафтний парк на східному

узбережжі Тилігульского лиману відокремленого від моря 4-х кілометровою

піщаною косою. Площа 8195,4. Берег лиману, що має піщані пляжі, своєрідна

степова природа, лікувальні грязі і солоні рапниє води, величезні виноградники

знаменитого виноробного заводу «Коблево» роблять ландшафтний парк

унікальним і привабливим для відвідування.Березанський район.

Природно-заповідного фонд в Очаківському районі: "Волижин ліс" -

ділянка біосферного Чорноморського заповідника. Площа - 2741 га. Переважно

ділянки піщаних арен, де в зниженнях ростуть невеликі залишки лісів. Місця

гніздування й зимівлі багатьох видів птахів, зокрема лебедя-шипуна, орлана-

білохвоста.

Природно-заповідний фонд Снігурівського району представлений

ботанічними парками "Кримки&qu