Download Understanding Rachit: A Comprehensive Document and more Summaries Medicine in PDF only on Docsity!
Навчальна дисципліна Педіатрія Тема заняття 4. Хронічні розлади харчування у дітей раннього віку. Рахіт і його вплив на формування зубощелепної системи. Курс 4 Факультет Стоматологічний
1. Актуальність теми Хронічні розлади харчування, рахіт є поширеною патологією серед дітей перших двох років життя. У виникненні цих захворювань мають значення багаточисленні фактори зовнішнього середовища і особливості дитячого організму. Знання механізму розвитку захворювання, своєчасна діагностика, проведення профілактичних заходів можуть суттєво вплинути на показники здоров’я у дітей. 2. Мета заняття Ознайомитися з видами хронічних розладів живлення, з їх клінічними та параклінічними проявами. Освоїти принципи корекції гіпо- та паратрофії. Ознайомитися з клінічними проявами та методами лікування та профілактики рахіту у дітей. 3. Навчальні завдання Студент повинен знати:
- Вікові особливості кісткової і м’язової систем у дітей.
- Обмін вітаміну D в організмі.
- Поняття гіпотрофії у дітей, класифікація, етіопатогенез, клініка, лікування.
- Поняття паратрофії у дітей, клініка, діагностика.
- Класифікація, клінічні прояви, діагностичні критерії рахіту у дітей.
- Основні принципи лікування та профілактики рахіту
- Поняття спазмофілії (рахітогенної тетанії) у дітей, її клінічні прояви, діагностика, лікування.
- Гіпервітаміноз D: клініка, лікування. Студент повинен уміти:
- Збирати анамнез, проводити об’єктивне обстеження підшкірножирової клітковини та кістково-м’язевої системи дітей.
- Виявити ознаки дистрофії, рахіту
- Призначити комплекс додаткових методів обстеження для підтвердження і уточнення діагнозу дистрофії чи рахіту.
- Проводити діагностику згідно класифікацій захворювань і призначати лікування.
- Призначити комплекс лікувальних та профілактичних заходів при виявленій гіпо-, паратрофії, рахіті, гіпервітамінозі D. 4. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція) Назви попередніх дисциплін Отримані навики Нормальна анатомія Анатомічна будова підшкірної основи кісток, м’язів
Нормальна фізіологія Фізіологічні особливості підшкірної жирової клітковини, кісток і м’язів.
Біохімія Метаболізм Vit D Терапія Збір анамнезу, огляд, пальпація
5. Матеріали для аудиторної самостійної роботи. Хронічний розлад травлення (дистрофія). Дистрофія – хронічний розлад травлення дітей перших двох років життя який характеризується дефіцитом маси тіла по відношенню до зросту (гіпотрофія), рівномірним відставанням в масі і зрості (гіпостатура), надмірною масою по відношенню до зросту (паратрофія). Етіологія. Гіпотрофія може розвиватись: внутрішньо утробно (природжена, пренатальна), МРК – менше 60; після народження дитини (постнатальна, набута). У виникненні пренатальної гіпотрофії основну роль відіграють фактори, які негативно впливають на стан здоров’я жінки під час вагітності (нераціональне харчування, шкідливі звички, професійна шкідливість, захворювання, загроза викидня, ФПН, умови життя і т. д.). Основні причини постнатальної гіпотрофії: недостатня енергетична цінність продуктів харчування, дефіцит білка в раціоні; вади розвитку шлунково-кишкового тракту (пілоростеноз, хвороба Гіршпрунга); синдром мальабсорбції (целіакія, муковісцидоз, дисахаридазна недостатність, ексудативна ентеропатія); спадкові хвороби обміну (галактоземія, фруктоземія); вроджені вади серця; важкі інфекції; аномалії зубощелепного апарату (розщеплення губи, піднебіння) відсутність належного догляду за дитиною. Патогенез. В патогенезі гіпотрофії є прогресуюче порушення всіх основних видів обміну речовин (білкового, ліпідного, вуглеводного, водно-мінерального, вітамінного), що призводить до патологічних змін життєво важливих органів і систем. Порушується перетравлювання їжі, всмоктування і засвоювання харчових нутрієнтів у тканинах. Поступово знижується реактивність організму дитини, пригнічується імунна система, дитина стає сприйнятливою до інфекційних, гнійно-септичних захворювань. За ступенем тяжкості гіпотрофію поділяють на 3 ступені: І – дефіцит маси тіла 10-20%; ІІ – дефіцит маси тіла 21-30%; ІІІ – більше 30%. За періодами: початковий, прогресивний, стабілізації, реконвалесценції. При гіпотрофії стоншується підшкірна жирова клітковина: І ступінь – жирова складка стоншується переважно на животі; ІІ ступінь – зникає на животі і і стоншується на кінцівках; ІІІ ступінь – зникає на кінцівках, стоншується або зникає на щоках. Шкіра бліда (анемія) суха, лущиться, еластичність її знижена, живіт здутий внаслідок гіпотонії м’язів передньої черевної стінки та метеоризму, млявої перильстальтики. При гіпотрофії ІІ-ІІІ ступеня порушена толерантність до їжі (зригування, блювання, пронос), особливо до жирів. Діти стають байдужими до оточення через зниження емоційного тонусу. Гіпотрофію супроводжує дефіцитна анемія. У разі гіпотрофії тяжкої форми знижується артеріальний тиск, тони серця приглушені, спостерігають брадикардію, дихання поверхневе, аритмічне. Обличчя набуває рис старечої людини (запалі очі, щоки, губи червоні, загострений ніс), гіпотермія (руки і ноги холодні). В наслідок вторинного імунодефіциту приєднуються тяжкі інфекції, які найчастіше стають причиною смерті. Випорожнення при гіпотрофії бувають різними, частіше їх небагато, вони розріджені, містять білі грудочки (мила жирних кислот і кальцію, неперетравлені м’язові волокна і
порушенню її фізичного розвитку. У дітей хворих на рахіт частіше виникають хвороби дихання і травлення, які перебігають важче і довше, інколи з летальним кінцем. Етіологія. Основні причини рахіту: недостатнє аліментарне забезпечення вітаміном D, солями кальцію, фосфатами (оптимальне всмоктування Са в кишках відбувається при надходженні в організм 300 м. о. вітаміну D 3); недостатнє перебування на свіжому повітрі, недостатня інсоляція; порушення процесів утворення активних форм вітаміну D у печінці, в нирках у зв’язку з захворюванням цих органів, або при наявності генетичних порушень синтезу вітаміну D; порушення процесів всмоктування Vit D, кальцію, фосфору в кишечнику при захворюваннях травного тракту, синдромі мальабсорбції; підвищену екскрецію сполук Са і Р з сечею, порушення утилізації їх кістковою тканиною. Фактори, які сприяють розвиткові рахіту: недоношеність; багатоплідна вагітність; патологія вагітності (гестози, гіповітамінози, гіпокальціємія, захворювання вагітної); штучне вигодовування (особливо коров’ячим молоком), пізнє введення прикорму; несприятливі клімато-географічні та екологічні умови (тумани, смог); ятрогенні чинники і тривала протисудомна терапія за допомогою фенобарбіталу. Патогенез. Антирахітична активність холекальциферолу, який надходить в організм з їжею, або утворюється в шкірі під впливом ультрафіолетового опромінення, є невисокою. Активним антирахітичним метаболітом кальциферолу є 1,25 дегідрокальциферол – кальцитріол який утворюється в нирках і є активнішим в 10 – 15разів від холекальциферолу. Під впливом кальцитріолу відбувається синтез кальцій – зв’язувального білка в кишках, затримка в організмі кальцію, підвищення реабсорбції фосфору в ниркових канальцях, стимуляція функції остеобластів, регуляція кислотно – основного стану (КОС), синтез імуноглобулінів, активація фагоцитозу. У регуляції фосфорно-кальцієвого обміну окрім Vit D3, бере участь його антагоніст паратгормон, а також кальцитонін. У разі дефіциту вітаміну D3 спостерігається втрата кальцію і фосфору, підвищення функції клітин, які руйнують кістку (остеокластів), порушується КОС, знижуються захисні властивості організму. Все це призводить до зниження мінералізації кісток, розвитку ацидозу, зниження функції імунної системи.
Таблиця 1 Патогенез рахіту Гіповітаміноз D3 (дефіцит кальцитріолу)
Зниження синтезу кальційзв’язувального білка Зниження реабсорбції фосфору в ниркових канальцях
Зниження функції імунної системи
Гіпокальціємія Гіперфосфартурія
Підвищення активності паратгормону
Гіпофосфатемія
Підвищення функції остеокластів Гіпоферментоз
Зниження мінералізації кісток Ацидоз
Розмякшення кісток Надмірний ріст остеоїдної тканини
Гіпоплазія кісток
Класифікація рахіту. Розрізняють періоди хвороби, тяжкість процесу, його перебіг, клінічні варіанти.
Таблиця 2 Класифікація рахіту Ступінь тяжкості Період хвороби Перебіг Клінічні варіанти
Легкий (І) Середньої тяжкості (ІІ) Тяжкий (ІІІ)
Початковий Розпалу Реконвалесценсії Залишкових явищ
Гостирий Підгострий Рецедивний
Кальційпенічний Фосфорпенічний Без суттєвих змін щодо кальцію і фосфору
Клінічна картина. Перші симптоми рахіту з’являються у віці 1-2х місяців, розгорнута клінічна картина виявляється в 3-6 місяців, характерна клінічна картина рахіту служить основою його діагностики. Початковий період рахіту діагностують найчастіше в дітей віком 1 - 3х місяців проявами змін вегетативної нервової системи. Дитина стає неспокійно, погано спить, пітніє, особливо голова. Діти другого півріччя життя стають лякливими. На шкірі з’являється пітниця: піт, подразнюючи шкіру спричинює свербіж, дитина крутиться на подушці, витирає волосся на потилиці, внаслідок чого з’являється облисіння. Через 2- тижні після появи зміни з боку нервової системи виявляють кісткові зміни. Краї переднього тім’ячка за ходом лямбдоподібного і стрілоподібного швів, потиличних і тім’ячних кісток – розм’якшуються – краніотабес. Період розвитку хвороби – рахітичним процесом уражений весь скелет, а найбільше кістки, які в цей період ростуть найінтенсивніше. За деформацією кісток можна зробити висновок про час появи рахіту. Деформація голови кісток виникає в перші 3 місяці життя, кісток тулуба і грудної клітки у 3-6 місяців, кінцівок у ІІ півріччі. У разі гострого перебігу рахіту переважають ознаки розм’якшення (остеомаляції) і деформації кісток; підгострого – розростання кісткової тканини (остеоїдна гіперплазія). Розм’якшення кісток черепа спричинює деформації (плоска потилиця, асиметрії). Розростання кісткової тканини спричинює збільшення лобних і тім’яних горбів, внаслідок чого голова набуває квадратної форми, рідше сідницеподібної. Зуби прорізуються пізно, спостерігають схильність до карієсу, що зумовлюється дефектами емалі. На грудній клітці в місцях з’єднання кісткової і хрящової частини ребер утворюється стовщення – «браслети». Розм’якшення ребер спричинює появу бічних здавлень, з’являється деформація грудної клітки – поперечне заглиблення (борозна Гаррісона), розміщене відповідно до лінії прикріплення діафрагми. Передня частина грудної клітки разом із грудиною може виступати вперед у вигляді курячої грудної
Таблиця 3 Симптоми рахіту в період реконвалесценції Органи і системи Симптоми
Центральна і вегетативна нервові системи
М’язова системи
Кісткові зміни
Лабораторні дані
Рентгенологічні зміни
Покращення самопочуття Відновлення сну Зменшення пітливості Зменшується м’язова гіпотонія Підвищена рухливість суглобів «Квадратна» форма черепа «Олімпійське» чоло «Cідлоподібний» ніс Порушення прорізування зубів (несвоєчасне та неправильне) Порушення прикусу Карієс, дефекти емалі Деформація грудної клітки «Чотки» на ребрах «Гарісонова борозна» Деформації хребта (кіфоз, лордоз, сколіоз) «Плоскорахітичний» таз Викривлення довгих трубчастих кісток «Браслетки» в області зап'ястя «Нитки перлів» в міжфалангових суглобах пальців рук Са крові – помірно або N Р крові N або ЛФ крові N Алкалоз Нерівномірне ущільнення зон росту
Таблиця 4 Симптоми рахіту в період розпалу хвороби Органи і системи Симптоми Центральна і вегетативна нервові системи
М’язова системи
Кісткові зміни
Лабораторні дані
Рентгенологічні зміни
Підвищення пітливості Наростання загальної слабкості Відставання в психомоторному розвитку Емоційна лабільність М'язова гіпотонія (можливе посилення закрепів) «Розхитаність» суглобів «Жаб’ячий живіт» Високе стояння діафрагми Краніотабес сплощення потилиці «Квадратна» форма черепа Збільшення лобових, потиличних горбів «Олімпійське» чоло «Cідлоподібний» ніс Порушення прорізування зубів (несвоєчасне та неправильне) Порушення прикусу Деформація грудної клітки («груди шевця», «куряча» грудна клітка, кіфоз, лордоз, сколіоз) «Гарісонова борозна» Викревлення довгих трубчастих кісток «Плоскорахітичний» таз «Чотки» на ребрах «Браслетики» в області зап'ястя «Нитки перлів» в міжфалангових суглобах пальців рук Са крові , Р крові ЛФ крові Ацидоз РН сечі або N Остеопороз, келихоподібні розширення метафізів, розмитість і нечіткість зон попереднього звапніння
Профілактика рахіту складається з антенатальної і постнатальної. Вона може бути неспецифічна і специфічна. Антенатальну неспецифічну профілактику рахіту слід розпочинати ще задовго до народження дитини. Вона охоплює такі моменти: збалансоване харчування вагітної жінки (180 – 200 гр. м’яса, 100 гр. риби, 150 гр. сиру, 0,5 л молока і кисломолочних продуктів, овочі і фрукти до 500 гр., щоденно); достатнє (до 2 – 4 год. щоденно) перебування на свіжому повітрі; обмеження фізичних навантажень. Специфічна антенатальна профілактика полягає у проведенні курсів УФО в осінньо – зимовий період, призначення Vit D3 в добовій дозі 500 м. о. з 28-32 тижня вагітності протягом 6-8 тижнів. Постнатальна профілактика рахіту. Одним з найбільш важливих профілактичних міроприємств для попередження рахіту, які необхідно здійснювати після народження дитини, являється організація правильного вигодовування. Найкращим для дитини
акушерською та хро- нічною екстрагеітальною патологією; діти, що страждають синдромом мальабсорбації
500-1000 МО за виключенням літніх місяців
Або або
Природженою патологією гепатобіліарної системи, з двійні та від повторних пологів з малими проміжками часу між ними, а також діти на ранньому штучному вигодовуванні
На 2-3 тижнях життя
і на 6-му, 10-му місяцях життя
1000-2000 МО
2000 МО
Щоденно протягом 30 днів. У подальшому до 3-х річного віку по 2-3 курси на рік з інтервалами між ними не менше ніж 3 місяці
Діти раннього віку, що часто хворіють 4000 МО
Щоденно протягом 30 днів. У подальшому 2-3 курси на рік по 2000 МО протягом 30 днів Діти, які тривалий час отримують проти судомну терапію (фенобарбітал, седуксен, дифенін) або кортикостероїди, гепарин
4000 МО
Щоденно протягом 30-45 днів. У подальшому по 2-3 курси на рік з інтервалами між ними не менше ніж 3 місяці
Доношені діти з груп ризику по рахіту, які народились з клінічними симптомами природженого рахіту та недостатньою мінералізацією кісткової тканини
З 10-го дня життя
2000МО
Щоденно протягом 30-45 днів. У подальшому по 3 курси на рік (30 днів кожний) З інтервалами між ними не менше ніж 3 місяці
Недоношені діти І ступеня
З 10 – 14-го дня життя
500-1000 МО
Щоденно протягом першого півріччя життя. у подальшому по 2000 МО на добу протягом місяця 2-3 рази на рік з інтервалами між ними 3-4 місяці Недоношені діти ІІ та ІІІ ступеня З 10-20-го дня життя (після установлення ентерального харчування)
1000-2000 МО
Щоденно протягом першого півріччя життя. у подальшому по 2000 МО на добу протягом місяця 2-3 рази на рік з інтервалами між ними 3-4 місяці
Лікування рахіту. Мета лікування – нормалізація фосфорно-кальцієвого обміну, ліквідація метаболічного ацидозу, усунення основних симптомів захворювання.
Таблиця 6 Методи лікування Медикаментозні Додаткові Препарати вітаміну D Препарати кальцію, магнію, оротової кислоти, карні тину хлориду, АТФ, полівітаміни (Е, гр. В, С) – в вікових дозах
Дотримання режиму дня та санітарно- гігієнічного режиму Природне вигодовування, при неможливості – адаптовані замінники грудного молока Через 2 тижні від початку медикаментозного лікування призначити ванни: сольові (для дітей малорухомих, пастозних) ; хвойні (переважно збудженим дітям); трав’яні (дітям з ексудативно-катаральним діатезом) , загальний масаж, ЛФК.
Таблиця 7 Лікувальне призначення вітаміну D Добова доза вітаміну D3 Тривалість прийому вітаміну D
Діти хворі на рахіт різного ступеня важкості
Легкий ступінь – 2000МО Середньої важкості – 4000 МО Важкий – 5000 МО
Протягом 30-45 днів. у подальшому для попередження загострень та рецидивів хвороби по 2000 МО протягом 30 днів 2-3 рази на рік з інтервалами між ними не менш ніж 3 місяці до 3-5 річного віку
Лікування рахіту поділяється на специфічне та неспецифічне. Специфічне. Призначають вітамін D3 по 2000-5000 м. о. на добу протягом 30-45 днів залежно від ступеня тяжкості рахіту: рахіт І ст. добова доза Vit D3 становить 2000 м о. ІІ ст. добова доза становить 4000 м. о. ІІІ ст. добова доза становить 5000 м. о. Після досягнення терапевтичного ефекту лікувальну дозу вітаміну D3 замінюють на профілактичну (500 м. о. на добу), яку дитина отримує протягом перших 3 років життя, або проводять профілактику рецидивів захворювання курсовим методом – по 2000 м. о. вітаміну D3 на добу протягом 30 діб 2-3 рази на рік. Обов’язково призначають вітаміни групи В, аскорбінову кислоту, вітаміни А, Е. Немовлятам хворим на гіпокальціємічний рахіт (виражені процеси остеомаляції) призначають препарати кальцію протягом 2 - 3 тижнів. Якщо рахіт поєднується з гіпотрофією призначають препарати ортової кислоти (оротат кальцію дозі 20 мг/кг на добу у два прийоми за годину перед годуванням протягом 3-4 тижнів). Для нормалізації функції прищитоподібних залоз, усунення гіпомагніємії до комплексного лікування рахіту включають препарати, які містять магній (аспаркам, 1% розчин магнію сульфату, в дозі 1 0 мг/кг на добу) протягом трьох тижнів. Для корекції метаболічних розладів хворим на рахіт із тяжким перебігом до лікувального комплексу включають 20% р-н карнітину хлориду протягом 1 місяця. Додатковим методом лікування рахіту є сольові та хвойні ванни. Сольові ванни (на 10 л води 10 гр. морської або кухонної солі) призначають дітям від 6 місяців. На курс 10-
частотою дихання і серцебиття, застосовування проти судомних препаратів (розчин сібазону в/в або в/м в дозі 0,1 мг/кг м. т.) або 20% розчин оксибутрату натрію в/в 0,5 мл/кг м. т.; 25% розчину магнію сульфату 0,2 мл/кг м. т. При явній і латентній формі спазмофілії застосовують 10% розчин кальцію хлориду в/в або 5% розчину по 1чл х 3 р після їжі протягом 5-10 днів. Профілактика: Первинна – запобігання, рання діагностика і лікування рахіту. Вторинна профілактика
- виявлення і своєчасне лікування латентної спазмофілії. Велике значення має грудне вигодовування із своєчасним введенням прикормів, а в разі штучного – адаптовані суміші. 6. Матеріали методичного забезпечення. 6.1. Питання для самоконтролю.
- Вікові особливості підшкірно жирової клітковини, кісткової і м’язової систем у дітей.
- Обмін вітаміну D в організмі.
- Гіпотрофії у дітей, класифікація, етіопатогенез, клініка, лікування.
- Паратрофія, гіпостатура у дітей. Клініка, діагностика.
- Рахіт у дітей. Класифікація, клініка, діагностичні критерії, профілактика і лікування.
- Спазмофілія (рахітогенна тетанія) у дітей. Клініка, діагностика, лікування.
- Гіпервітаміноз D, клініка, лікування.
6.2. Тестові завдання
1. Що з перерахованого характерно для початкового періоду рахіту? А. Підвищення температури тіла. В. Підвищена пітливість, неспокій. С. Стійка гіпокальціємія. D. О – та Х – викривлення кінцівок. Е. Рахітичні «браслети». 2. Постнатальна профілактика рахіту включає: А. Призначення Vit D3 з 3 – 4 тижня життя. В. Припинення введення Vit D3 в літні місяці. С. Врахування Vit D3 в сумішах. D .Профілактична доза Vit D3 500 м. о. на добу. Е. Все перераховане. 3. Що таке проба Сульковича? А. Якісне визначення фосфору в сечі. В. Якісне визначення кальцію в сечі. С. Кількісне визначення лужної фосфатази в крові. D. Якісне визначення ацетону в сечі. Е. Кількісне визначення кальцію в сечі. 4. Яка лікувальна доза Vit D3? (м.о. на добу) А. – 500 – 1000. В. – 2000 – 5000. С. – 7000 – 9000. D. – 10 000 – 12 000. Е. – 100 – 300. 5.Яка реакція Сульковича при гіпервітамінозі D? А. Негативна. В. Слабо позитивна. С. Позитивна. D. Помірно підвищена. Е. Різко підвищена. 6. Коли найчастіше виникають напади судом при спазмофілії?
А. Влітку. В. Восени. С. Навесні D. Взимку. Е. У всі пори року однаково.
7. Який вміст Са в крові? А. – 1,7 – 2,0. В. – 1,45 – 1,77. С. – 2,89 – 3,15. D. – 2,25 – 2,75. Е. – 1,9 – 2,15. 8. Що з переліченого є проявом прихованої спазмофілії? А. Симптом Маслова. В. Симптом Хвостека. С. Симптом Труссо. D. Симптом Люста. Е. Все перелічене. 9. Що з перерахованого не належить до ознак остеоїдної гіперплазії? А. Збільшення лобних і тім’яних горбів. В. «Рахітичні чотки». С. «Рахітичні браслети». D. Борозна Гарисона. Е. «Нитки перлів». 10. Реакція Сульковича визначає ступінь: А. Фосфатурії. В. Кальциурії. С. Фосфатемії. D. Кальціємії. Е. Все перераховане. 11. Для спазмофілії не характерно: А. Ларингоспазм. В. Тетанія. С. Гіперкальціємія. D. Еклампсія. Е. Симптом Труссо. 12. Лікувальна доза Vit D3 при рахіті легкого ступеню становить (м. о./добу) А. – 500. В. – 1 000. С. – 2 000. D. – 4 000. Е. – 5 000. 13.Профілактична доза Vit D3 в м. о. / на добу становить А. – 100. В. – 200. С. – 300. D. – 500. Е. – 1 000. 14.Дефіцит маси тіла при гіпотрофії І ступеня становить: А. – 5 – 10%. В. – 10 – 15%. С. – 25 – 30%. D. – понад 30%.
- Педіатрія: підручник / О. В. Тяжка, Н. Г. Горовенко, С. О. Крамарєв та ін.; за ред. О.В. Тяжкої. — 5-те вид.,випр. та доп. — Вінниця : Нова Книга, 2018. — 1152 с.
Фролова Т.В., Стенкова Н.Ф., Бородіна О.С., Сіняєва І.Р. Фізичний розвиток дітей: методи оцінки, семіотика основних порушень. Zdorov’e rebenka. 2018;13(3): ст. 288-293. doi: 10.22141/2224-0551.13.3.2018.
Допоміжна література
- Антонік В.І., Антонік І.П., Андріанов В.Є. Анатомія, фізіологія дітей з основами гігієни та фізичної культури. – К.: ЦУЛ, 2018 – 336 с
- Клінічне обстеження дитини: навч. посіб. для студ. ВНЗ / О. В. Катілов, Д. В. Дмитрієв, К. Ю. Дмитрієва, С. Ю. Макаров. - 2-е вид. - Вінниця : Нова Книга, 2019. - 518 с. : іл.
- Клінічний протокол медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років. Наказ МОЗ України №149 від 20.03.2008. - 91 с.
- Фролова Т.В., Стенкова Н.Ф., Бородіна О.С., Сіняєва І.Р. Фізичний розвиток дітей: методи оцінки, семіотика основних порушень. Zdorov’e rebenka. 2018;13(3): ст. 288-293. doi: 10.22141/2224-0551.13.3.2018.
- Illustrated Textbook of Paediatrics by Tom Lissauer (Editor); Will Carroll (Editor), 2018.- pp.
- Nelson Textbook of Pediatrics [Text] / R. M. Kliegman [et al.] ; ed. R. E. Behrman. - 21th ed. - Edinburgh [etc.] : Elsevier, 2020.
Інформаційні ресурси
- Електронний аналог друкованого видання: Практикум з педіатрії для студентів стоматологічних факультетів вищих навчальних закладів МОЗ України / Крючко Т.А., Абатуров А.Е., Кушнерева Т.В., Харшман В.П. - Полтава, 2018. - 148 с.
- Наказ МОЗ України № 152 від 04.04.2005 «Протокол медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною».
- Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо удосконалення надання медичної допомоги [Електронний ресурс] / Закон України від 07.07.2011 р. № 3611 -VI. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi- bin/laws/main.cgi?nreg=3611-
