





Studiuj dzięki licznym zasobom udostępnionym na Docsity
Zdobywaj punkty, pomagając innym studentom lub wykup je w ramach planu Premium
Przygotuj się do egzaminów
Studiuj dzięki licznym zasobom udostępnionym na Docsity
Otrzymaj punkty, aby pobrać
Zdobywaj punkty, pomagając innym studentom lub wykup je w ramach planu Premium
ddddddddddddddddddddddddddddddddddd
Typologia: Prezentacje
1 / 9
Ta strona nie jest widoczna w podglądzie
Nie przegap ważnych części!






Підготувала: Студентка 2 курсу 3-го медичного факультету Стеценко Ангеліна Олександрівна
Терморегуляція - це складний фізіологічний процес, спрямований на підтримання температурного гомеостазу. Він базується на постійній взаємодії між процесами теплопродукції та тепловіддачі. Теплопродукція формується внаслідок окисних процесів у клітинах, особливо в печінці, скелетних м’язах та інших активно метаболічних тканинах. Тепловіддача реалізується через шкіру, дихальні шляхи та випаровування поту. Центральна регуляція здійснюється гіпоталамусом, який інтегрує сигнали від периферичних і центральних терморецепторів та координує відповідь через симпатичну та парасимпатичну нервову систему, а також через гормональні механізми, зокрема тиреоїдні гормони та катехоламіни.
Температурна оболонка представлена поверхневими структурами організму, зокрема шкірою, підшкірною жировою клітковиною та поверхневими м’язами. На відміну від ядра, її температура значно варіабельніша і безпосередньо залежить від умов зовнішнього середовища. Оболонка виконує роль термічного бар’єра, який регулює швидкість тепловіддачі та захищає внутрішні органи від різких змін температури. Важливу роль у цьому процесі відіграє судинний тонус: при зниженні температури відбувається вазоконстрикція, при підвищенні - вазодилатація, що змінює рівень тепловтрат через шкіру.
Температура тіла не є однаковою в різних ділянках організму, що пояснюється особливостями кровопостачання, товщиною тканин і ступенем тепловіддачі. У пахвовій западині температура є найнижчою, оскільки ця ділянка має відносно слабший кровотік і більшу залежність від зовнішнього середовища. У ротовій порожнині температура відображає більш стабільний показник завдяки близькості до великих судин голови. Ректальна температура вважається найближчою до температури ядра, оскільки прямий кишечник добре васкуляризований і захищений від зовнішніх впливів. Вушний канал також використовується для оцінки температури, оскільки барабанна перетинка отримує кров із судин, що живлять мозок, і тому відображає центральну температуру.
Порушення терморегуляції проявляються у вигляді гіпотермії та гіпертермії, які є наслідком дисбалансу між теплопродукцією і тепловіддачею або порушення центральної регуляції. Гіпотермія виникає при зниженні температури тіла нижче 35°C і може бути викликана тривалим впливом холоду, шоком, ендокринними порушеннями або виснаженням організму. Вона супроводжується пригніченням метаболізму, зниженням частоти серцевих скорочень, гальмуванням нервової системи та ризиком зупинки життєво важливих функцій. Гіпертермія характеризується підвищенням температури тіла понад 37,5–40°C і може виникати при інфекційних процесах, тепловому ударі або порушенні роботи гіпоталамічного центру. При значному підвищенні температури відбувається денатурація білків, порушення функції ферментів і ризик розвитку поліорганної недостатності.
Підтримання стабільної температури ядра є критично важливим для нормального функціонування організму, оскільки всі біохімічні реакції мають температурну залежність. Ферментативна активність, проникність клітинних мембран, швидкість нервової передачі та скорочення м’язів оптимально відбуваються у вузькому температурному діапазоні. Система терморегуляції дозволяє організму адаптуватися до зовнішніх умов без порушення внутрішнього гомеостазу, що забезпечує виживання та нормальне функціонування всіх органів і систем.