








Учись благодаря многочисленным ресурсам, которые есть на Docsity
Заработай баллы, помогая другим студентам, или приобретай их по тарифом Премиум
Подготовься к экзаменам
Учись благодаря многочисленным ресурсам, которые есть на Docsity
Получи баллы для скачивания
Заработай баллы, помогая другим студентам, или приобретай их по тарифом Премиум
Коагулопатії.pptxКоагулопатії.pptx
Вид: Схемы
1 / 14
Эта страница недоступна для предварительного просмотра
Не пропусти важные части!









Коагулопатія — це група патологічних станів, при яких порушується процес згортання крові (гемостаз). Вона може проявлятися як гіпокоагуляцією (зниженням згортання, що викликає кровотечі), так і гіперкоагуляцією (надмірним згортанням, що веде до утворення тромбів). Класифікація коагулопатій ґрунтується на їх походженні та механізмах: Вроджені коагулопатії Викликані генетичними дефектами факторів згортання крові. Приклади: гемофілія А, В, хвороба фон Віллебранда. Набуті коагулопатії Розвиваються протягом життя через інші захворювання (печінкова недостатність, дефіцит вітаміну К, ДВС- синдром) або внаслідок дії ліків.
Набуті коагулопатії розвиваються протягом життя, не пов'язані з генетичними дефектами. Вони є наслідком інших захворювань, медичних станів, лікарських засобів або дефіциту поживних речовин. Прояви можуть варіювати від легких синців до загрозливих кровотеч або тромбозів Захворювання печінки Печінка синтезує більшість факторів згортання. При печінковій недостатності їх синтез порушується, що спричиняє підвищену кровоточивість. Дефіцит вітаміну К Вітамін К критично важливий для синтезу багатьох факторів згортання. Його дефіцит призводить до неактивних факторів і підвищеної кровоточивості. Дисеміноване внутрішньосудинне згортання (ДВС-синдром) Небезпечний стан з генералізованою активацією згортання, утворенням мікротромбів та одночасним виснаженням факторів, що призводить до кровотеч Лікарські засоби Антикоагулянти та антитромбоцитарні препарати, призначені для запобігання тромбозам, при надмірному використанні можуть викликати коагулопатії. Клінічні прояви набутих коагулопатій різноманітні: від петехій до важких шлунково- кишкових або внутрішньочерепних крововиливів.
П Р И Г І П О К О А Г У Л Я Ц І Ї ( К Р О В О Т О Ч И В І С Т Ь )
Діагностика коагулопатій : Лабораторні та інструментал ьні методи Діагностика коагулопатій потребує комплексного підходу: анамнез, фізикальне обстеження та лабораторні тести. Важливо визначити тип порушення та його причину. Анамнез та фізикальне обстеження Збір анамнезу: сімейна історія, медикаменти, попередні кровотечі/тромбози. Фізикальне обстеження: оцінка шкіри (петехії, екхімози), слизових, суглобів (гемартрози). Скринінгові лабораторні тести Загальний аналіз крові : Кількість тромбоцитів, ознаки анемії. ПТЧ та МНВ : Оцінка зовнішнього шляху згортання. АЧТЧ : Оцінка внутрішнього шляху згортання. ТЧ : Оцінка кінцевого етапу згортання (фібриноген у фібрин). Рівень фібриногену : Кількісна оцінка фактора згортання. Специфічні тести та інструментальні методи Аналізи на специфічні фактори згортання : Для діагностики гемофілії або хвороби фон Віллебранда. Тести на функцію тромбоцитів : Оцінка агрегації тромбоцитів. Генетичні тести : Для вроджених коагулопатій. Інструментальні дослідження : УЗД, КТ/МРТ при внутрішніх кровотечах.
Невідкладна допомога
Лікування є етіотропним та патогенетичним і залежить від форми коагулопатії.
06/26/