Download administrative law, theses and more Cheat Sheet Law in PDF only on Docsity!
1. Предмет, завдання та система курсу “Оперативно-розшукова діяльність”. При вивченні навчальної дисципліни ОРД здобувачі вищої освіти повинні отримати знання, які ґрунтуються на законах України, постановах Верховної Ради, указах Президента України, постановах Кабінету Міністрів, наказах, настановах, інструкціях Міністерства внутрішніх справ України з питань організації боротьби з кримінальними правопорушеннями та діяльності підрозділів кримінальної поліції. Метою вивчення даної дисципліни є освоєння знань здобувачами вищої освіти для припинення правопорушень в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави. Завданнями дисципліни є вивчення здобувачами вищої освіти спеціальних форм, методів і прийомів по виявленню й припиненню кримінальних правопорушень та встановлення осіб, що їх готують, скоюють або скоїли, а також установлення обставин, що характеризують осіб, які скоїли або скоюють кримінальні правопорушення, виявлення їх намірів і конкретних дій спрямованих на протидію розкриттю кримінальних правопорушень під час досудового слідства. Під час вивчення навчальної дисципліни здобувачам вищої освіти необхідно засвоїти і знати : сили, засоби, форми і методи ОРД; завдання, систему, структуру, компетенцію та загальні положення організації діяльності підрозділів кримінальної поліції; гносеологічні і організаційні основи попередження та розкриття підрозділами кримінальної поліції окремих видів кримінальних правопорушень, а також розшуку зниклих злочинців і безвісно зниклих осіб; В результаті вивчення цієї дисципліни здобувачі вищої освіти повинні вміти : вивчати, аналізувати та оцінювати оперативну обстановку, що складається на території обслуговування, і відповідно до цього здійснювати поточне і перспективне планування роботи; приймати правильне рішення при виявленні кримінальних правопорушень та осіб, що їх скоїли; планувати заходи оперативно-розшукової профілактики, вивчати та нейтралізувати причини і умови, які сприяють скоєнню злочинів; виявляти та затримувати злочинців під час здійснення ОРД; використовувати обліки підрозділів Національної поліції, інших державних і громадських установ у боротьбі з правопорушеннями і злочинністю; творчо використовувати теоретичні знання в практичній діяльності. З урахуванням цього, здобувачам вищої освіти із усіх тем, передбачених тематичним планом проводяться лекційні, семінарські і практичні заняття.
Курс ОРД це навчальна дисципліна, яка базується на наукових положеннях юридичних наук, вивчає чинне законодавство і нормативні акти, практику застосування оперативно-розшукових сил, засобів та методів у боротьбі зі злочинністю, а також шляхи історичні її розвитку^1. Навчальна дисципліна ОРД вивчає закономірності, принципи, актуальні проблеми організації і тактики боротьби зі злочинністю із застосуванням оперативно-розшукових сил, засобів і методів при суворому дотриманні законності. Предмет теорії оперативно-розшукової діяльності становлять певні закономірності об’єктивної дійсності, які вивчає юридична наука в цілому. Його зміст складають:
закономірності, які проявляються в системі відносин (правових, інших), що
складаються у сфері ОРД;
заходи боротьби зі злочинністю, що здійснюються із застосуванням оперативно-
розшукових сил, засобів і методів;
дослідження правових основ ОРД, вивчення оперативно-розшукової практики
(закономірний зв’язок між таємним характером вчинюваних кримінальних правопорушень і необхідністю використання для їх попередження і розкриття, негласних оперативно-розшукових засобів і методів), закономірностей, що виникають і проявляються в організації ОРД;
закономірності, які проявляються в процесі отримання, перевірки, фіксації та
використання оперативно-розшукової інформації.
2. ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЇЇ ЗНАЧЕННЯ В БОРОТЬБІ ЗІ ЗЛОЧИННІСТЮ. Термін ОРД був ведений в юридичну практику після прийняття в 1958 р. Окремого закону про оперативно-розшукову діяльність в радянські часи не було. Істотним кроком у розвитку вітчизняної теорії і практики ОРД стало прийняття в 1992 році Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» , яким уперше було закріплено єдиний порядок здійснення ОРД усіма підрозділами. Оперативно-розшукова діяльність – це система гласних і негласних пошукових та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно- технічних засобів. Гласні заходи – це дії оперативних працівників, які врегульовані нормативно-правовими актами в процесі виконання завдань ОРД без дотримання конспірації стосовно осіб, по відношенню до яких вони проводяться. Негласні заходи – це комплекс дій оперативних працівників, які врегульовані нормативно- правовими актами, що здійснюються з дотриманням принципу конспірації, а саме в таємниці від осіб, стосовно яких вони застосовуються. 1
провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини. Завданням оперативно-розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави (стаття 1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»). Основним завданням оперативно-розшукової діяльності Закон України визначив пошук та фіксацію фактичних даних про протиправну діяльність окремих осіб і груп, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій. Пошук і фіксація фактичних даних проводиться з метою припинення правопорушень, в інтересах кримінального судочинства, отримання інформації в інтересах безпеки суспільства й держави.
4. ПІДСТАВИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (Стаття 6 Закону України «Про Оперативно-розшукову діяльність»). Підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є:
- наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про: кримінальні правопорушення, що готуються; осіб, які готують вчинення кримінального правопорушення; осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання; осіб безвісно відсутніх; розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України; реальну загрозу життю, здоров’ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв’язку з їх службовою діяльністю
- запити повноважних державних органів, установ та організацій про перевірку осіб у зв’язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках, а також осіб, яким надається дозвіл на перебування без супроводу в контрольованих та стерильних зонах, зонах обмеженого доступу, що охороняються, та критичних частинах таких зон аеропортів; 2-1) необхідність перевірки осіб у зв’язку з призначенням на посади в розвідувальних органах України або залученням до конфіденційного співробітництва з такими органами, доступом осіб до розвідувальної таємниці;
- випадки, передбачені статтею 17 Закону України «Про розвідку»; У статті 17 Закону України «Про розвідку» регламентовано проведення розвідувальними органами оперативно-розшукових та контррозвідувальних заходів.
- наявність узагальнених матеріалів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, отриманих в установленому законом порядку. Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах слідчого судді, суду, матеріалах правоохоронних органів, у запитах і повідомленнях правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій, а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв’язку з їх допуском до державної таємниці, до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках. Забороняється приймати рішення про проведення оперативно-розшукових заходів при відсутності підстав, передбачених у цій статті.
- принципи оперативно-розшукової діяльності;
- підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність;
- міжнародне співробітництво у сфері оперативно-розшукової діяльності;
- підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності;
- обов’язки підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність;
- права підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність;
- гарантії законності під час здійснення оперативно-розшукової діяльності;
- строки ведення оперативно-розшукових справ;
- закриття оперативно-розшукових справ;
- використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності;
- сприяння здійсненню оперативно-розшукової діяльності;
- соціальний і правовий захист працівників оперативних підрозділів;
- соціальний і правовий захист особи, яка залучається до виконання завдань оперативно- розшукової діяльності;
- нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності. Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили. У його статтях 11 та 12 розкривається поняття кримінального правопорушення та наводиться класифікація кримінальних правопорушень. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі. Кримінальний процесуальний кодекс складає основу кримінального процесуального законодавства України, яке визначає порядок кримінального провадження на території України. Крім цього, кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, інших законів України. Главою 21 Кримінального процесуального кодексу регламентується проведення негласних слідчих (розшукових) дій, під якими розуміється різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію
контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Митний кодекс України складає основу законодавства України з питань державної митної справи. Ним регулюються відносини, пов’язані із справлянням митних платежів, так як і Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Однак, якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України. Закон України “Про Державну прикордонну службу України” відповідно до Конституції України визначає правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, функції та повноваження. Основними функціями Державної прикордонної служби України є: охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму; здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення; охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов’язань у цій зоні інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій; ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України “Про розвідувальні органи України” та “Про оперативно-розшукову діяльність”; участь у боротьбі з організованою злочинністю та протидія незаконній міграції на державному кордоні України та в межах контрольованих прикордонних районів; участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом, а також припинення діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), організованих груп та злочинних організацій, що порушили порядок перетинання державного кордону України; участь у здійсненні державної охорони місць постійного і тимчасового перебування Президента України та посадових осіб, визначених у Законі України “Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб”; охорона закордонних дипломатичних установ України; координація діяльності військових формувань та відповідних правоохоронних органів, пов’язаної із захистом державного кордону України та пропуску до тимчасово окупованої території і з
характеру, що регламентують питання організації й тактики проведення окремих оперативно- розшукових заходів тощо. Принцип дотримання прав і свобод людини в оперативно-розшуковій діяльності означає, що уповноважені на ведення цієї діяльності оперативні підрозділи та їх посадові особи повинні суворо дотримуватися конституційних положень щодо гарантування прав, свобод, законних інтересів людини з боку держави. Будь-які порушення конституційних прав і свобод людини в оперативно- розшуковій діяльності, ким або чим би вони не були вмотивовані, неприпустимі. У разі їх порушення працівники оперативних підрозділів мають бути притягнені до юридичної відповідальності згідно з чинним законодавством України та, відповідно до положень ч. 8 ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», у випадках порушення прав і свобод людини або юридичних осіб в процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності. Оперативно-розшукові заходи, пов’язані з тимчасовим обмеженням прав людини, проводяться з метою запобігання тяжким або особливо тяжким злочинам, їх виявлення та припинення, розшуку осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання або безвісти зникли, захисту життя, здоров’я, житла і майна працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, припинення розвідувально-підривної діяльності проти України. Окрім прямо задекларованих у ст. 4 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» принципів, враховуючи характер цього виду державно-правової діяльності, можна виділити й низку притаманних виключно оперативно-розшуковій діяльності спеціальних принципів:
- принцип конспірації; Принцип конспірації полягає в організації діяльності ОРД таким чином, щоб зберегти в тайні від сторонніх осіб (насамперед від тих, хто вчинив злочин чи підозрюється у його вчиненні) тактику, зміст, форми, заходи, сили і засоби здійснення конкретних оперативно-розшукових заходів. - принцип поєднання гласних і негласних методів, заходів та засобів; Принцип поєднання гласних та негласних заходів боротьби зі злочинністю випливає зі змісту самого поняття ОРД, що являє собою систему гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, а саме дає можливість реалізувати результати негласної роботи в інтересах кримінального судочинства. - принцип добровільності конфіденційного співробітництва; Принцип добровільності конфіденційного співробітництва в оперативно-розшуковій діяльності полягає в безумовному добровільному бажанні особи конфіденційно співробітничати з оперативним підрозділом з метою боротьби зі злочинністю. Будь-який примус з боку працівників оперативного підрозділу щодо зазначеної категорії осіб є неприпустимим. - принцип забезпечення безпеки гласних і негласних позаштатних працівників.
Принцип забезпечення безпеки гласних і негласних позаштатних працівників полягає в тому, що особа, яка залучається до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, перебуває під захистом держави. Тобто, у разі виникнення загрози життю, здоров'ю або майну такої особи, її захист забезпечується оперативним підрозділом, який, згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України «Про оперативно - розшукову діяльність», зобов'язаний вжити спеціальних заходів для забезпечення безпеки цієї особи.
