Download general neurology. methodological recommendations and more Study Guides, Projects, Research Neurology in PDF only on Docsity!
Трійчастий, лицьовий, пристінково-завитковий нерви та
синдроми їх ураження. Патологія ІХ - ХІІ пар ЧМН. Бульбарний і
псевдобульбарний синдром
Ядра черепних нервів
Трійчастий нерв ( V пара ЧМН ) - змішаний. Забезпечує іннервацію обличчя та жувальних мʼязів
Гілки трійчастого нерва:
- очний нерв (чутливий; виходить з черепа через верхню очноямкову щілину)
- верхньощелепний нерв (чутливий; виходить через круглий отвір)
- нижньощелепний нерв (змішаний; виходить через овальний отвір) Чутливі волокна іннервують: шкіру лиця, тверду мозкову оболонку ГМ, слизову оболонку носа, рота, коньʼюктиви, вуха КРІМ ділянок, що іннервуються іншими нервами Рухові волокна іннервують: всі жувальні мʼязи, щелепно-підʼязиковий мʼяз, переднє черевце двочерцевого мʼяза, мʼяз натягач барабанної перетинки, мʼяз-натягач піднебінної завіски
Рухові ядра - проектуються
медіально (внаслідок
розвертання задніх корінців
спинного мозку в
медіальну сторону)
Чутливі ядра - більш
латерально
Вегетативні ядра -
проектуються песередині
(р-т онтогенезу)
Зворотній синдром Аргайля Робертсона
Зіниця реагує на світло, але не реагує на аĸомодацію — протилежна до ĸласичного
- Ураження ĸортиĸо-оĸуломоторних шляхів, особливо лобової ĸори (gyrus frontalis medius superior).
- Пошĸодження вентрального супраядерного шляху аĸомодації.
- Ядро Едінгера-Вестфаля збережене, таĸ само яĸ і претеĸтальні зв’язĸи — тому реаĸція на світло нормальна
Схематично трійчастий нерв :
Рецептори на: шкірі обличчя, слизовій рота, носа, зубах, рогівці, dura mater
Периферичні волокна → об’єднуються у:
- V1 (n. ophthalmicus) через fissura orbitalis sup.
- V2 (n. maxillaris) через foramen rotundum
- V3 (n. mandibularis) через foramen ovale Усі три гілки → входять у ganglion trigeminale (Гассерів вузол) (величезне чутливе псевдоуніполярне гангліозне скупчення) Центральні відростки → чутливий корінець → входять у мозковий стовбур (pons) Розгалужуються до трьох чутливих ядер: ▪ Nucleus spinalis n. trigemini (біль, температура — в довгастому мозку до С 2 рівня) ▪ Nucleus principalis (pontinus) — дотик, тиск (у понсі) ▪ Nucleus mesencephalicus — пропріоцепція (в середньому мозку) формують перехрест → утворюють tractus trigeminothalamicus (lemniscus trigeminalis) Проходять до VPM ядра таламуса (nucleus ventralis posteromedialis) → через capsula interna → до gyrus postcentralis (нижня частина)
І. Чутливі волокна
ІІ. Рухові волокна
Gyrus precentralis (моторна кора, Brodman 4) — частина кортиконуклеарного тракту
Tractus corticobulbaris → проходить через capsula interna (genu) волокна доходять до мотонейронів рухового ядра n. trigemini (nucleus motorius n. trigemini) у понсі (мосту) Аксони виходять як окремий моторний корінець, зливаючись у n. mandibularis (V3) Проходить через foramen ovale → розгалужується: Іннервація жувальних мʼязів → m. masseter, m. temporalis, m. pterygoideus medialis/lateralis → m. mylohyoideus, venter anterior m. digastrici → m. tensor tympani → m. tensor veli palatini
Синдром Валленберга-Захарченка (латеральний булбарний синдром) Локалізація ураження:
- Латеральна частина довгастого мозку.
- Порушення кровопостачання в басейні задньої нижньої мозочкової артерії (PICA) або хребтової артерії Важливо: Свідомість збережена, рухові шляхи (пірамідний траĸт) не уражені — на відміну від медіального булбарного синдрому Лицевий нерв
Руховий шлях
прецентральна звивина променистий вінець коліно внутрішньої капсули
перехрест в ядрі лицевого нерва (верхня частина обличчя неповний, нижня - повний) мосто-мозочковий кут внутрішній слуховий хід Фалопієв канал вихід з черепа через f.stylomastoideus мімічна мускулатура
Чутлива частина
смакові рец. 2/3 язика вузол колінця мосто-мозочковий кут мозковий стовбур
ядро одиничного шляху
зоровий бугор
острівцева звивина (кірковий центр смаку) скоронева частка
Парасимпатична частина
верхнє слиновидільне ядро прегангліонарні волокна
- крилопіднебінний вузол великий камʼянистий нерв слізна залоза
- підщелепний вузол постганг.волокна підщелепна, підʼязична, слинні залози
С-м Белла (при спробі зажмурити очі залишається біла смужка коньюктиви) Альтернувальний с-м Міяра-Гублера Ураження в мосту, де лок. ядро лицевого нерва і кортикоспінальний тракт *_іпсилатерально периф.парез мімічних мʼязів *контрлатерально центральний геміпарез гіперрефлексія глиб.рефл, поверхневі зникли патологічні стопні знаки_
Рецептори (ампулярні та отолітові органи) ↓ Тіло 1-го нейрона — ганглій Скарпи (vestibular ganglion) ↓ Вхід до довгастого мозку (на межі з мостом) ↓ 2-й нейрон — вестибулярні ядра (верхнє, медіальне, латеральне, нижнє) ↓ (відгалуження до різних шляхів): ├─> tractus vestibulospinalis → спинний мозок (постуральні рефлекси) ├─> tractus vestibulocerebellaris → мозочок (координація рухів) ├─> fasciculus longitudinalis medialis (ФМЛ) → ядра III, IV, VI ЧМН → контроль положення очей └─> tractus vestibulothalamicus ↓ Тіло 3-го нейрона — таламус (nucleus ventralis posterior) ↓ Проекція до кори великого мозку ↓ 4-й нейрон — кора (gyrus postcentralis, інсулярна кора) Функція: свідоме сприйняття положення голови і тіла в просторі, координація рухів, підтримка рівноваги, контроль руху очей
- n. vestibularis Проба Вебера Дослід передбачає визначення боку латералізації звуку. Ніжку камертона приставити до середини тім’я і запитувати в досліджуваного, де він чує звук — у вусі чи в голові.
- У нормі та в разі симетричних порушень слуху - звук відчувають у голові (латералізації немає).
- При однобічному порушенні звукопровідного апарату - звук латералізується в бік хворого вуха, а при двобічному порушенні — в бік вуха, яке більш уражене.
- При однобічному порушенні звукосприймального апарату звук латералізується в бік здорового вуха (сенсорна приглуховатість), а при двобічному - в бік вуха, яке краще чує Проба Рінне Суть дослідження: полягає у визначенні та зіставленні тривалості сприйняття камертона за повітряною та кістково-тканинною провідністю.
- У нормі та в разі порушення функції звукосприймання повітряна провідність переважає над кістковою – позитивна проба Рінне
- У разі порушення функції звукопроведення кісткова провідність не змінюється, а повітряна — укорочується – негативна проба Рінне Таким чином дослід дає змогу в кожному конкретному випадку диференціювати ураження звукопровідного і звукосприймального апаратів. Ураження вестибулярної частини
- Вертиго позиційне (запаморочення головоĸружіння,) хв—. доброяĸ Мен’єра., вестибулярний нейроніт
- Ністагм — горизонтальний.
- Атаĸсія — порушення ĸоординації, в позі Ромберга Мітельнаєра падає (ĸроĸ в біĸ на ураженнямісці) повертається, при тесті в біĸ ураження.
- Нудота, блювання
- Порушення рівноваги, падіння Ураження ĸохлеарної частини
- Зниження слуху (гіпоаĸузія) або глухота
- Шум у вухах (тинітус) 🔸 Одностороння глухота — лише при ураженні перехрещення на рівні (тобто нерва периферично або до ). 🔸 Центральне ураження (вище латеральної частĸово (бо петліє двобічна) — слух іннервація збережений)
Язикоглотковий нерв — змішаний (містить рухові, парасимпатичні та чутливі волокна)
- Вихід із мозку: задня бічна борозна (sulcus lateralis posterior) довгастого мозку (між оливою та нижньою мозочковою ніжкою), трохи вище ніж блукаючий нерв (X пара).
- Черепний вихід: через яремний отвір (foramen jugulare) разом із X та XI парами.
- Має два ганглії: верхній (ganglion superius) і нижній (ganglion inferius) — більший. У ни знаходяться тіла чутливих нейронів нижні відділи прецентральної звивини променистий вінець коліно внутрішньої капсули неповний перехрест Ядро (nucleus ambiguus, довгастий мозок) Вихід із задньої латеральної борозни → разом з корінцями X пари Через яремний отвір ⬇ Внутрішньочерепна частина Іннервація m. stylopharyngeus (розширення глотки при ковтанні) Ядро (nucleus salivatorius inferior) Вихід з мозку → проходить через яремний отвір → Преґангліонарні парасимпатичні волокна йдуть у складі n. tympanicus (гілка IX) → plexus tympanicus (на стінці барабанної порожнини) → n. petrosus minor → ganglion oticum (висковий ганглій) → постґангліонарні волокна йдуть до glandula parotis через n. auriculotemporalis (гілка V3) Смакові рецептори задньої третини язика → псевдоуніполярні нейрони ganglion inferius n. glossopharyngei → центральні відростки входять у довгастий мозок → nucleus tractus solitarii З глотки, слухової труби, барабанної порожнини, задньої третини язика → псевдоуніполярні нейрони ganglion superius + inferius → nucleus spinalis n. trigemini (GSA) → nucleus tractus solitarii (GVA – баро- та хемор.)
Рухова частина Парасимпатична частина
Смакова чутливість Загальна і вісцеральна чутливість
Смакові рецептори надгортанника ↓ Внутрішній гілок n. laryngeus superior ↓ Ganglion nodosum ↓ Nucleus tractus solitarii ↓ Таламус ↓ Кора смакової зони (insula, лобова частка) Рецептори зовн. слухового проходу, вушної раковини, твердої мозк. об. задньої черепн.ямки ↓ Гілки n. auricularis ↓ Ganglion jugulare ↓ Nucleus spinalis nervi trigemini ↓ Таламус ↓ Соматосенсорна кора
Спеціальні (смакова) частина Загальна^ чутливість
Додатковий нерв Руховий нерв
- Фунĸція: Іннервує два м’язи:
- m. sternocleidomastoideus — груднинно-ĸлючично-сосĸоподібний м’яз
- m. trapezius — трапецієподібний м’яз
- Належить до системи бульбо-спинальних нервів, має подвійне (бульбарне й спинальне) походження
Ядро в шийних сегментах С1-С5 (спинна частина) ↓ Волокна виходять між переднім та заднім корінцями ↓ Піднімаються вгору по спинному мозку ↓ Входять у череп через великий потиличний отвір (foramen magnum) ↓ З'єднуються з черепною частиною нерва (ядро ambiguus, довгастий мозок) ↓ Разом виходять через яремний отвір (foramen jugulare) ↓ Іннервація m. sternocleidomastoideus і m. trapezius
Хід нерва:
Підʼязиковий нерв
— руховий нерв, що має виключно КОНТРЛАТЕРАЛЬНУ іннервацію
Кора (первинна моторна ĸора) → Кортиĸоядерний шлях (частĸово перехрещується) → Ядро під’язиĸового нерва (довгастий мозоĸ) → Вихід з мозĸу (між пірамідою та оливою) → Під’язиĸовий ĸанал → Під’язиĸовий нерв → Іннервація м’язів язиĸа (ĸрім m. palatoglossus)
9,10 • мозочкова бернар-горнер атаксія (^5) на
- боціпровідниковий^ ураження розлад больвої контрлатерально і темп чутливості
2) Парасимпатичний відділ
Краніобульбарний відділ (парасимп.ядра - ІІІ, VII, ІХ, Х) Сакральний відділ (бічне проміжне ядро СМ S2—S4) іннерв. сечовий міхур, пряма кишка, статеві органи
Ураження :
- порушення парасимпатичної іннервації ока (мідріаз, порушення акомодації)
- порушення сльозовиділення / слиновиділення
- «Вагусні» і тазові порушення
Надсегментарний відділ
трофотропна і ерготропна функції (перебіають синергічно)
накопичувальна, здійснюється переважно за рах. парасимпатичного відділу
витратна, за рах. симпатичного відділу
Відділи надсегментарної НС лок. в півкулях ГМ, підкіркових структурах, мозочку, стовбурі
Ф-ції ЛІМБІЧНОЇ СИСТЕМИ:
- забезп. взаємодію вегетативних, сенсомоторних, емоційних систем
- від її стану залежить рівень свідомості, стан бадьорості-сну, орієнтування в просторі, рухова і психічна активність, мотиви поведінки, комунікація Ф-ції ГІПОТАЛАМУСА: - регуляція травлення, дихання, СС, ендокринну і метаболічну функції, терморегуляцію - регулює гемостаз, симпатичний і парасимпатичний тонус - рагулую через гіпофіз ендокринну с-му Вегетативні ĸризи - це раптові напади, під час яĸих відбувається різĸа аĸтивація вегетативної нервової системи (ВНС). Вони можуть бути двох основних типів:
- Симпатиĸо-адреналовий ĸриз — ĸоли “вмиĸається” симпатична нервова система.
- Вагоінсулярний (парасимпатичний) ĸриз — ĸоли “вмиĸається” парасимпатична нервова система (через блуĸаючий нерв — nervus vagus).
Іннервація гладких мʼязів ока
Симпатична іннервація
Бічні роги С8—Т1 -> прегангліонарні волокна -> зірчастий вузол -> постгангліонарні волокна -> сонна артерія -> 1 гілка 5 пари (очний нерв) -> око (m.dilatator pupillae, m.orbitalis oculi, m.tarsalis)
Парасимпатична іннервація
розширення зіниці, розшишення очної щілини, екзофтальм
Ураження симп.іннерв.ока : с-м Клода Бернара Горнера
Тріада: ПТОЗ, МІОЗ, ЕНОФТАЛЬМ
Подразнення симп.волокон: с-м Пурфюр дю Пті
Тріада: РОЗШИРЕННЯ ОЧНОЇ ЩІЛИНИ, МІДРІАЗ, ЕКЗОФТАЛЬМ
Парасимпатичні ядра ІІІ пари (ядро Якубовича, Едінгера-Вестфаля) -> окоруховий нерв -> війчастий вузол -> короткі ціліарні нерви -> гладкі мʼязи ока (m.sphincter pupillae, m.ciliaris) звуження зіниці, порушення акомодації
Ураження: мідріаз, парез акомодації
Діагностика пацієнтів з ураженням іннервації гладкої мускулатури ока:
- визначення ширину очних щілин (еко-, енофтальм)
- визначити ширину в рівномірність зіниць (міоз, мідріаз)
- визначити зіничні реакції на світло (пряма і співдружня)
- преревірити стан конвергенції і акомодації Синдром, при яĸому зіниця не реагує на світло (ані пряме, ані ĸонсенсуальне), але зберігає реаĸцію на аĸомодацію і ĸонвергенцію
С-м Аргайля Робертсона
Лоĸалізація ураження: Претеĸтальна ділянĸа середнього мозĸу (rostral midbrain), поблизу верхніх пагорбĸів четверохолмія.
- Пошĸоджуються аферентні шляхи від претеĸтального ядра до ядра Едінгера– Вестфаля, яĸі забезпечують реаĸцію на світло.
- Шляхи аĸомодації проходять через інші нейронні ĸола, що залишаються інтаĸтними
- Волоĸна аĸомодаційної дуги мають альтернативні шляхи (через лобову ĸору), яĸі оминають ушĸоджену претеĸтальну ділянĸу
Зворотній синдром Аргайля Робертсона
Зіниця реагує на світло, але не реагує на аĸомодацію — протилежна до ĸласичного
- Ураження ĸортиĸо-оĸуломоторних шляхів, особливо лобової ĸори (gyrus frontalis medius superior).
- Пошĸодження вентрального супраядерного шляху аĸомодації.
- Ядро Едінгера-Вестфаля збережене, таĸ само яĸ і претеĸтальні зв’язĸи — тому реаĸція на світло нормальна
Кора головного мозку
Типи кіркових полів:
- первинні (проекційні)
- вторинні (асоціативні)
- третинні (асоціативні)
Латералізація функцій головного мозку
Права півкуля - образи, інтуіція, простір
Ліва півкуля - логіка, мова, аналіз
Вищі психічні функції — інтелект, памʼять, увага, поведінка, соціологічні функції
Вищі мозкові функції- мова, праксис, гнозис
Порушення мови
Афазія - кіркове порушення мови
Центр в домінантній
(частіше лівій) півкулі
